Клієнт завжди правий? Новобузький пенсіонер зовсім у цьому не впевнений

Віктор Іванович Бєлінський – людина на теренах Новобужжя більш ніж відома. Свого часу Віктор успішно грав за футбольні команди регіону, а згодом набув визнання як організатор спортивно-масової роботи. І нині, у свої шістдесят три, Віктор Іванович сповнений енергії та нових ідей, очолюючи Новобузький районний фізкультурно-спортивний клуб «Колос». Та проблема, з якою звернувся він до обласної газети, є далекою від спорту – світу чесної та безкомпромісної боротьби…

Як розповів Віктор Іванович, улітку цього року він перебував на оздоровленні в одному з санаторіїв м. Хмільник Вінницької області. Згодом чоловікові знадобилися гроші, щоб оплатити досить недешеве лікування. А оскільки заробітну плату з міркувань безпеки пенсіонер зберігав на картці Ощадбанку, то завітав до найближчого банкомату курортного містечка.

– Я хотів зняти 7 тисяч гривень, – згадує чоловік, – але банкомат видав усього три тисячі. Після двох невдалих спроб отримати гроші на моніторі банкомату висвітилось речення «Ліміт вичерпаний». У самому відділенні банку мені повідомили, що добовий ліміт отримання коштів для клієнтів Ощадбанку становить 3 тисячі грн. Тож на моє прохання мені в касі у «ручному режимі» видали ще чотири тисячі гривень. Того ж дня ввечері я отримав смс-повідомлення про те, що моя картка заблокована.

Зв’язавшись за допомогою телефону «гарячої лінії» з консультантом банку, Віктор Іванович дізнався, що за бажанням добовий ліміт клієнту може бути збільшений. Але В.І. Бєлінський від такої пропозиції відмовився. Натомість його співрозмовник повідомив, що картку пенсіонера вже розблоковано.

Здавалося б, неприємності, нарешті, завершилися хепі-ендом. Та справжні випробування для Віктора Бєлінського були ще попереду. 30 червня Віктор Іванович, готуючись до від’їзду додому, вирішив зняти кошти на зворотний шлях. То неважко зрозуміти його розпач та здивування, коли він дізнався: на зазначеній картці Ощадбанку залишилося трохи більше 100 гривень! Натомість 3600 гривень зникли… у невідомому напрямку.

У пошуках своїх кровно зароблених грошей В.І. Бєлінський спочатку звертається до керуючого відділенням Ощадбанку в м. Хмільнику. Уповноважений працівник переадресувала Віктора Івановича на «гарячу лінію» банку. Але там повідомили, що вони… не блокували картку раніше, і де ділися гроші, не знають також. Отакої!

Після цього В.І. Бєлінський звернувся як до відділення банківської установи в м. Новий Буг, так і до керівника Ощадбанку в м. Києві. З повідомленням про вчинення проти нього кримінального правопорушення потерпілий звернувся і до Новобузького районного відділу поліції. Правоохоронцями було відкрито кримінальне провадження.

Але й на цьому поневіряння новобужанина не закінчилися. Ба більше – згодом зникли гроші і з його другої картки в Ощадбанку, на яку перераховувалася пенсія. Ось як про це розповідає сам Віктор Іванович:

– 7 липня цього року мені терміново знадобилися 7 тисяч гривень. Тож, узявши свою картку, на якій знаходилися мої пенсійні накопичення, я звернувся до оператора Ощадбанку, щоб зняти кошти в ручному режимі. Але оператор після спроби провести цю операцію повідомила мені, що «картка пуста». Почувши це, я був психологічно розчавлений… Адже зникли мої заощадження за багато місяців, які я відкладав «на потім». А це ні багато ні мало понад 37 тисяч гривень.

Віктор Іванович написав і другу заяву до поліції. Там пенсіонеру порекомендували взяти роздруківку про транзит коштів з його обох карток. Виявилося, що як гроші із «зарплатної картки», так і кошти із «пенсійної картки» були переведені в один із комерційних банків 23 червня 2017 року – тобто тоді, коли В.І. Бєлінський, не підозрюючи лихого, оздоровлювався у Вінницькій області. Потім, як з’ясувалося пізніше, кошти перекочували ще в декілька інших банків, поки не опинилися в руках зловмисників.

То що ж відповіли ошуканому клієнту представники Ощадбанку?

Керівник ТВБВ № 10014/036 філії у Новому Бузі Д.С. Гойдаєнко письмово повідомив заявника, що «операції з використанням Інтернет ресурсу «WEB Banking» проведено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки Банку з правильним введенням паролів (ПІН-кодів для одноразової операції в мережі Інтернет), які відомі лише клієнту та були направлені на номер мобільного телефону. Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що реквізити платіжних карток, CVC2 пароль та паролі (ПІН-кодів для одноразової операції в мережі Інтернет) стали відомі третій особі».

Далі пан Гойдаєнко «за результатами перевірки» робить висновок: клієнт у даному випадку порушив вимоги п. 9.14 Розділу IX Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а саме – не забезпечив неможливість отримання третіми особами інформації про картку та паролі. Відповідно, поклавши всю відповідальність на клієнта, банк в особі Д.С. Гойдаєнка повідомив В.І. Бєлінського «про відсутність підстав для повернення Вам грошових коштів» та порекомендував звернутися до правоохоронних органів.

Зазначимо, що відповідь ошуканому клієнту від директора Департаменту роздрібного бізнесу Державного ощадного банку України В.В. Малахової писалася немов «під копірку» того, що написав пан Гойдаєнко, – слово в слово повторюються цілі речення та абзаци.

Отже, виходить, за версією працівників Ощадбанку, сам потерпілий повідомив якійсь іншій особі дані своєї картки, а також паролі?

Але таке твердження банкірів розбивається вщент елементарною логікою.

– Якщо зарплатною карткою я і справді користуюся дуже часто, можна сказати, повсякденно, – каже Віктор Бєлінський, – то пенсійну картку я використав лише одного разу – в січні 2017 року. Вона лежить постійно в мене вдома як накопичувальна, і ніхто з моїх рідних чи близьких карткою не користувався і не знав пін-коду. Скажу більше: коди доступу до обох карток я ніде не записував, а зберігав у своїй пам’яті.

Тож навіть якщо припустити, що хтось підгледів, як Віктор Іванович набирав код до своєї зарплатної картки, перебуваючи в Хмільнику, то як цей невідомий злодій міг взнати код іншої картки, котра на той момент знаходилася за сотні кілометрів від місця перебування потерпілого?

А чи не логічніше припустити, що хтось із недобросовісних працівників Ощадбанку, використовуючи своє службове становище, підступно отримав усі необхідні коди доступу до карток пенсіонера і потім, шляхом декількох переводів коштів із одного банку в інший, зняв готівку і сьогодні задоволено потирає руки? А банк? Та ні, він ні «прі дєлах»… це ж сам клієнт винний!

До речі, приблизно рік тому Вищий спеціалізований суд України поставив крапку у резонансній справі проти Ощадбанку, працівники якого ошукували клієнтів. А саме: працівники одного з відділень цього банку укладали договори на розміщення депозитів, натомість самі гроші… привласнювали. З тими ж, хто згодом приходив забирати свій депозит, розраховувалися грішми тих, хто приходив класти власні гроші пізніше. Та афера луснула. Проте дивує те, з якою затятістю державний банк намагався перекласти відповідальність за скоєне із себе на працівників банку. Адже, за логікою банкірів, саме фізичні особи і мали відшкодовувати збитки.

Але захисники ошуканих клієнтів довели в суді: відповідальність за «проколи» та огріхи своїх працівників має нести саме Ощадбанк. Відтак – судовим рішенням було зобов’язано державний банк відшкодувати збитки своїх клієнтів.

До речі, «у теорії» Ощадбанк позиціонує себе як один із найнадійніших банків країни. Чимало пенсіонерів, і не тільки, довіряють свої заощадження саме банку державної форми власності. І не просто так. Адже, до прикладу, в Законі України «Про банки та банківську діяльність» державний банк виділений окремою статтею, в якій, зокрема, йдеться про те, що «Україна гарантує збереження вкладів і цінних паперів громадян в Ощадному банку України та їхню видачу вкладникам на першу вимогу».

Та що до тих красивих фраз про «найгарантованіший» банк України новобузькому пенсіонеру та іншим ошуканим клієнтам державного банку?

Власне кажучи, велику надію Віктор Бєлінський покладає на кримінальне провадження, яке розслідують у Новобузькому відділі поліції. Розслідування триває вже понад чотири місяці, та віз, як кажуть, і нині там.

– Чи є якась перспектива повернення грошей Віктора Бєлінського? – із цим запитанням звертаюся до слідчого Андрія Стародубцева.

– Складність ситуації в тому, – прокоментував А. Стародубцев, – що банки дають інформацію щодо обігу коштів лише після ухвали суду. Ухвали щодо окремих банків є, але згодом виявилося, що таких банків, через які переводилися гроші, було декілька. Тож знадобилися додаткові судові ухвали. Загалом перспектива повернення грошів є, але – лише після рішення суду.

Що ж, залишається лише сподіватися, що пінкертонам новобузької поліції вдасться у розумні терміни розслідувати цей злочин, жертвою якого став ні в чому не винний пенсіонер. А пересічним громадянам треба не один раз подумати – а чи варто нести зберігати власні кошти в ту чи іншу банківську установу? Адже, як стверджує народна мудрість, вряди-годи м’яко стелють – та твердо спати.

Андрій ТЮРІН

Сообщение:

*

НОВОСТИ