Южно-Український енергокомплекс: пріоритети визначені, завдання поставлені

22 грудня професійне свято відзначатимуть працівники енергетичної промисловості – усі, хто причетний до виробітку, збуту та передачі споживачам електричних кіловатів. Сьогодні мова про одне з підприємств галузі, його сьогодення та майбутнє.

Підняття рівня Олександрівського водосховища дієвий шлях вирішення проблеми дефіциту води в нижній течії Південного Бугу. Олександрівське водосховище має комплексне призначення та використовується для зрошування, питного водопостачання та гідроенергетики, а саме – забезпечення роботи Олександрівської ГЕС і Ташлицької ГАЕС.

Сьогодні нормальний підпірний рівень водойми (НПР) складає 16,0 м, її корисна ємність – 20,95 млн. м3, більше половини з яких (13,80 млн. м3)призначено та використовується для водогосподарських потреб Миколаївської області. Такий запас води в маловодні періоди дозволяє забезпечувати приписаний санітарний попуск – 17 м3/с – приблизно протягом двох тижнів.

Підняття рівня Олександрівського водосховища передбачене проектом «Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 р., який визначає два варіанти його використання:

– з мінімальною позначкою НПР 16,9 м, що забезпечить роботу Ташлицької ГАЕС і додаткове водоспоживання Южно-Української АЕС у розмірі 7,0 млн. м3;

– з позначкою НПР 20,7 м, що дозволить більше ніж утричі збільшити запас води, призначеної безпосередньо для водогосподарських потреб регіону.

Таким чином, підняття рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м здійснюватиметься в інтересах соціально-економічного розвитку Південного регіону України. За цієї умови майже дві третини його корисної ємності – 46 млн. м3 із загальних 72,6 млн. м3 – упродовж тривалих маловодних періодів (до 65 діб)використовуватиметься для водозабезпечення населення та санітарно-екологічних попусків. Це дозволить уникнути складних ситуацій з гострим дефіцитом води в нижній течії річки Південний Буг, які мають місце протягом останнього десятиліття. Дозаповнюватиметься водойма під час весняного паводка, коли наповненість річки дозволятиме акумулювати воду, яка транзитом мала б сплисти в море (близько 80% стоку р. Південний Буг припадає саме на паводковий період). Отже, водокористувачів процес заповнення ніяк не торкнеться.

Державність рішень перш за все полягає в правильному співвідношенні втрат і надбань. Попри всі звинувачення та розгорнуту активну пропагандистську кампанію проти дозаповнення водойми, атомники докладають максимум зусиль, аби мінімізувати можливу шкоду довкіллю та відновити природний баланс. За умови підвищення рівня Олександрівського водосховища від нинішньої позначки 16 м до проектної 20,7 м загальна площа хвостової частини Олександрівського водосховища, що підлягає затопленню, складе 26,44 га. З них з Національного природного парку «Бузький Гард» має бути вилучено 21,14 га, при цьому 16,72 га цієї території є руслом річки та 4,4 га – безпосередньо землі парку.

Починаючи з 1998 року, в зоні впливу Ташлицької ГАЕС і Олександрівського водосховища на постійній основі виконується комплексний екологічний моніторинг довкілля. Він включає спостереження за гідрометеорологічним і гідрохімічним режимами водних об’єктів, їх радіоекологічним і санітарно-гігієнічним станом, а також станом флори та фауни на прилеглих територіях. Результати моніторингу отримали позитивну оцінку міністерств екології та природних ресурсів і охорони здоров’я України, а також НАНУ.

Моніторингові спостереження показали, що із заповненням Олександрівського водосховища до позначок НПР 14,7 м і 16,0 м та підтриманням у ньому стабільного рівня створюються позитивні умови для зменшення процесів синантропізації природних флористичних комплексів та інвазійних процесів у регіоні (мається на увазі зменшення процесів пристосування організмів до проживання в перетворених людиною місцях та розселення диких видів рослин і тварин на нові території). На основі аналізу отриманих даних та експертних оцінок фахівці прогнозують позитивну тенденцію до стабілізації екологічної обстановки і за підвищення рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м.

За два останні десятиріччя з 1996-го по 2016 рік у рамках договорів з атомною станцією Інститутом археології НАНУ досліджено 40930 м2 пам’яток археології. Згідно зі звітами вчених-археологів, до позначки 16,9 м дослідження в зоні впливу водосховища виконано в повному обсязі. Підняттю його рівня до 20,7 м передуватимуть археологічні розкопки древніх поселень орієнтовною загальною площею більше 6500 м2. Щодо острова Гардовий, де, як свідчать історичні джерела, за Козацької доби розташовувалась похідна козацька церква, серед науковців дотепер точаться суперечки, який з бузьких островів мається на увазі. Частина фахівців переконана, що це острів Клепаний, який у процесі підняття рівня водосховища буде затоплено. Та оскільки він періодично затоплювався під час високих паводків, а церква була похідною, якихось фундаментальних споруд на місці її можливого розміщення вченим віднайти не вдалося. А от здобутий протягом 2001-2006 рр.археологічний матеріал на острові Великий дає право ідентифікувати його з історичним островом Гард Бугогардівської паланки війська Запорізького. І за позначки Олександрівського водосховища 20,7 м острів Великий не затоплюватиметься.

На южно-українському майданчику триває добудова Ташлицької ГАЕС. Основне призначення ТГАЕС – по-криття пікових навантажень, заповнення нічних «провалів» у Об’єднаній енергосистемі України та створення аварійного резерву швидкодіючих потужностей в Південному регіоні України, у тому числі для Южно-Української АЕС, яка має суттєву нерівномірність добового графіка навантажень.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року визначено введення в експлуатацію шести гідроагрегатів ТГАЕС загальною потужністю 906 МВт. Нині в стадії будівництва перебуває друга черга станції – гідроагрегат № 3. У травні 2017 р. здійснено важливий етап його спорудження – у шахту гідроагрегату заведено робоче колесо (діаметр 6 м, вага більше 110 т).

Момент встановлення робочого колеса вважаться символічним днем народження агрегату та дає старт його остаточному збиранню. Під час монтажних робіт широко застосовується досвід, набутий у процесі будівництва першого та другого гідроагрегатів ТГАЕС. Готовність будівельної частини третьої машини станції на сьогодні становить 80%, водоводу – 90%. Попереду не менш складний і відповідальний процес придбання необхідного оснащення. Виготовлення деякого обладнання потребує немало часу – півтора року та більше, а також серйозних фінансових витрат. Будівельники впевнені, що за сприятливих умов третій агрегат може стати до лав діючих вже за 2 роки.

Під час будівництва Ташлицької ГАЕС уперше в Україні було застосовано схему одночасного фінансування спорудження промислового об’єкта та реалізації соціально-екологічних заходів у зоні його впливу. На вирішення проблем прилеглого регіону спрямовувалося до 10% від усіх коштів, що надходили на завершення будівництва. У зону розповсюдження соціальної програми добудови ТГАЕС входять 6 районів і 4 міста Миколаївської області. Окремо фінансуються заходи зі збереження флори та фауни регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя». З 2001 р. на розвиток регіону направлено понад 160 млн. грн.

ЮУАЕС активно втілює в життя проект реконструкції системи технічного водопостачання (затверджений Кабінетом Міністрів України 2016 р.). Його мета – запобігти втратам енерговиробництва ЮУАЕС через недостатню охолоджувальну спроможність Ташлицького водосховища (водойми-охолоджувача) в сухі та спекотні літні періоди.

Середньорічний недовиробіток через недостатню охолоджувальну спроможність Ташлицького водосховища становить від 547 млн. кВт·год. (затверджені консервативні дані) до 2549 млн. кВт·год. (максимальна розрахункова оцінка). За 2006-2016 рр. загальний недовиробіток ЮУАЕСстановив 7838 млн. кВт·год. Середньорічний недоотриманий дохід підприємства через недостатню охолоджувальну спроможність Ташлицького водосховища складає 172,4 млн. грн.

Складові проекту реконструкції системи техводопостачання ЮУАЕС: 5 бризкальних басейнів, струменеспрямовуюча завіса, комплекс споруд для заповнення та підживлення Ташлицької ГАЕС.

Розмір одного бризкального басейну – 145х395 м(вміщується 8 футбольних полів), площа п’яти бризкальних басейнів – 286375 м2. Витрата води на один бризкальний басейн – 14 м3, п’яти – 70 м3. У процесі реалізації проекту загалом буде виконано: лісоочистку території – 44,4 га,зняття родючого шару ґрунту – 47662,5 м3, розробку ґрунту під укладання гірської маси – 532648 м3, влаштування основи з каменю-буту – 386400 м3, бетонних робіт (товщина дна басейну 20 см) – 57775 м3, монтаж сітки з арматури для закріплення дна басейнів – 4225 т металу.

Введення в дію струменеспрямовуючої завіси знизить температуру циркуляційної води на 1,4 °C, п’яти бризкальних басейнів – ще на 7 °C (кожен – приблизно на 1,4 °C).

На Южно-Українській АЕС 12 років працює ядерне паливо Westinghousе. Сьогодні Україна – єдина країна, що використовує альтернативні поставки ядерного палива для спроектованих у Росії реакторів. У інших державах з аналогічним типом реакторів існує повна монополія на постачання російських паливних касет.

Питання про зняття російської монополії з постачань «свіжого» ядерного палива в Україну було підняте наприкінці 90-х років минулого століття. У 2000 році було підписано українсько-американську міжурядову угоду і цей напрямок робіт отримав назву «Проект кваліфікації ядерного палива для України». В рамках реалізації його першого етапу 2005 року до активної зони третього южно-українського енергоблока було завантажено 6 дослідних (пілотних) тепловиділяючих збірок виробництва компанії «Westinghouse» (ТВЗ-W). За період їх експлуатації – а це 4 паливні кампанії – зауважень до їх роботи зафіксовано не було. 2010 року, згідно з другим етапом проекту, до активної зони блока № 3 було завантажено перевантажувальну партію – 42 ТВЗ-W.

Далі, переходячи від проекту кваліфікації до комерційних поставок ядерного палива від альтернативного постачальника, було підписано контракт № 1 між НАЕК «Енергоатом» і «Westinghouse Electric Sweden», який передбачав поставки ТВЗ-W для трьох вітчизняних енергоблоків щорічно впродовж чотирьох років, два з яких – № 2 та № 3 ЮУАЕС. Пізніше контракт отримав розширення ще на три вітчизняні енергоблоки.

Про вдосконалення конструкції паливних збірок «Westinghouse». Під час перевантажувальних робіт на енергоблоці № 2 у  2012 році було виявлене деформування дистанціонуючих ґраток (елемент каркасу) ТВЗ-W. Попри те, що паливні елементи цих збірок залишалися герметичними і виходу радіоактивних продуктів ділення зафіксовано не було, Держатомрегулювання України заборонило завантаження «свіжих» ТВЗ-W до активної зони. В подальшому компанією «Westinghouse» у співпраці з фахівцями НАЕК «Енергоатом» і Центру проектування активних зон Харківського фізико-технічного інституту було вироблено рішення щодо зміцнення елементів конструкції ТВЗ-W, спрямовані на усунення конструктивних недоліків і на уникнення їх ушкоджень під час транспортно-технологічних операцій. Ця модифікація дістала назву ТВЗ-WR (robus – міцна, зміцнена). Компанія «Westinghouse» провела стендові випробування допрацьованої конструкції паливної касети та надала їх результати Енергоатому та в Держатомрегулювання України.

Комплект документів, що обґрунтовують безпечну експлуатацію ТВЗ-WR, пройшов незалежну експертизу, за результатами якої Держатомрегулювання України надало дозвіл на їх експлуатацію. Першу партію зміцнених касет завантажено під час планово-попереджувального ремонту (проводиться щорічно в заздалегідь заплановані терміни для обстеження обладнання, ремонту та підтвердження його технічного стану, а також перевантаження палива) 2015 року на енергоблоці № 3 ЮУАЕС.

Нині на ЮУАЕС загалом експлуатується 167 ТВЗ-WR (125 на енергоблоці № 3 і 42 на енергоблоці № 2).

Хронологія подій підтверджує не лише послідовність політики диверсифікації поставок ядерного палива як шляху до енергетичної незалежності країни, а й першочергову прихильність українських атомників принципам безпеки: за найменшого відхилення реалізацію проекту було зупинено і продовжено лише після розробки та впровадження конструктивних рішень зі зміцнення елементів конструкції паливних збірок.

Южно-Українська АЕС готується до продовження експлуатації третього енергоблока. Свого часу колектив ЮУАЕС був піонером у продовженні строку експлуатації першого та другого водо-водяних енергетичних реакторів-тисячників малої серії (В‑302). Їхні проектні строки служби Колегія ДІЯРУ 2013-го та 2015 року відповідно продовжила на 10 додаткових років. Нині вони успішно та безпечно видають електроенергію в Об’єднану енергосистему країни. Сьогодні перед фахівцями Южно-Української атомної станції стоїть схоже завдання, проте з іншими ввідними – продовжити строк служби третього блока з серійною реакторною установкою В‑320. Для приведення його обладнання до нинішніх світових стандартів безпеки має бути виконано 108 заходів. На сьогодні вже реалізовано 42 з них, решта – в стадії виконання.

У рамках продовження строку експлуатації проводиться масштабна заміна та реконструкція обладнання. Проте деякі елементи реактора, як-от його корпус, заміні не підлягають, тож продовження його виробничого життя є визначальним чинником для надпроектної роботи енергоблока. У червні нинішнього року завершене його всебічне обстеження, яке виконувалось протягом ремонтних кампаній 2016-го та 2017-го років. Результати скрупульозної перевірки продемонстрували відсутність недопустимих несуцільностей та задовільний стан корпусу реактора. Усі результати, отримані під час контролю стану металу корпусу реактора та внутрішньокорпусних пристроїв, буде використано для аналізу та обґрунтування продовження строку експлуатації енергоблока № 3.

Для продовження виробничого життя третього атомного блока виконується також оцінка технічного стану обладнання, будівель і споруд (12 груп) та кваліфікація обладнання на «жорсткі» умови експлуатації і cейсмічні впливи. Пильна увага приділяється розробці звіту з періодичної переоцінки безпеки. На реалізацію робіт з цього напрямку на блоці № 3 відведено рівно два роки – з лютого 2017 р.по лютий 2019-го. Результати переоцінки розгляне Державна інспекція ядерного регулювання. У разі позитивного рішення ДІЯРУ буде внесено відповідні зміни до ліцензії на експлуатацію енергоблока № 3 Южно-Української АЕС у надпроектний строк.

Суттєве значення має й економічна складова продовження строку експлуатації вітчизняних ядерних установок. Доцільність цього процесу визначено енергетичною стратегією України до 2030 року. За умови забезпечення встановленого рівня безпеки, він дозволить відстрочити вирішення проблеми заміщення генеруючих потужностей і накопичити кошти для зняття з експлуатації вітчизняних атомних станцій. У цьому контексті можна стверджувати, що загальні витрати на продовження строку експлуатації третього блока складуть приблизно 215 доларів США на 1 кВт встановленої потужності, що відповідає міжнародній практиці (у світі на ці цілі витрачається приблизно 121-680 американських доларів на 1 кВт).

Южно-Український енергокомплекс соціально орієнтоване підприємство. Атомники не лише розуміють свою відповідальність за безпечну експлуатацію ядерних реакторів. Українські АЕС є соціально направленими підприємствами – про це вони заявили на всю країну, свого часу ініціювавши зміни до закону про використання ядерної енергії, що передбачали збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зон спостереження атомних електростанцій. Він обраховується в розмірі 1% від обсягу реалізації електроенергії експлуатуючої організації чотирьох діючих АЕС України, що входять до складу ДП «НАЕК «Енергоатом». Населені пункти 30-кілометрових зон АЕС одержують компенсаційні субвенції, починаючи з 2010 року. Згідно з законом вони спрямовуються на поліпшення умов проживання та праці громадян, які мешкають на території зон спостереження, зокрема на будівництво, реконструкцію, капітальні та поточні ремонти об’єктів соціальної інфраструктури, мереж постачання електричної енергії, води, газу, тепла та водовідведення, на засоби індивідуального захисту органів дихання та забезпечення препаратами стабільного йоду. На Миколаївщині згадану субвенцію отримують п’ять районів і два міста області.

Згідно з нинішнім українським законодавством Енергоатом як державна компанія не має права на благодійну діяльність. Проте це не означає, що змінились етичні принципи колективу атомників. Активна участь у благодійних акціях невід’ємна риса працівників енергокомплексу на Південному Бузі. З 2010 року на підприємстві триває безстрокова акція «Ветеран», під час якої кожен бажаючий щомісяця перераховує певну суму зі своєї заробітної платні на спеціальний рахунок ветеранської організації. За сім років на покращення життя ветеранів атомники передали близько 2,4 млн. грн. Працівники ЮУАЕС опікуються і підростаючим поколінням. Більше двох десятиліть колектив енергетичного комплексу шефствує над вихованцями Рацинської школи-інтернату, що в сусідньому Вознесенському районі. Допомагають атомники і Центру соціально-психологічної реабілітації дітей у Южноукраїнську. Путівки на літній відпочинок, організація поїздок і екскурсій, ремонт приміщень і аварійних комунікацій – так енергетики виявляють свою турботу про дітей з нелегкою долею, які потрапили у важкі життєві обставини.

З початку бойових дій на сході країни працівники підприємства виступають активними учасниками різних благодійних фондів зі збору коштів для потреб армії. За рахунок цих грошей закуповуються та передаються в зону проведення АТО одяг, взуття, бронежилети, тепловізори, медикаменти, засоби особистої гігієни та інше, родичам загиблих надається матеріальна допомога. За три роки в рамках акції на допомогу Збройним силам і Національній гвардії України працівники підприємства зібрали понад 2,5 млн. грн. У вихідні дні та в неробочий час на базі автотранспортного господарства ВП ЮУАЕС добровольці-волонтери повертають до життя військову техніку, пошкоджену в зоні бойових дій. З квітня 2014 року по сьогоднішній день для підрозділів Збройних сил України відновлено близько 80 автомобілів і військових машин, а також майже 130 двигунів, вузлів і агрегатів. Умільці автогосподарства АЕС виїжджали також на схід країни, де ремонтували бойову техніку безпосередньо в зоні військових дій.

На рахунку колективу енергокомплексу ще чимало благодійних ініціатив, які є виявом соціальної відповідальності та показником ставлення до суспільства.

Місто Южноукраїнськ з’явилося на карті України завдяки спорудженню АЕС. Упродовж усієї його історії атомна станція підтримувала та сприяла його розвитку і процвітанню. За відгуками гостей, місто енергетиків і сьогодні залишається оазисом благополуччя і стабільності. У зв’язку з законодавчими обмеженнями нині енергокомплекс не має колишніх можливостей у плані його утримання. Та енергокомплекс як містоутворююче підприємство відіграє ключову роль у наповненні міського бюджету. Так, за підсумками 2016 року 83,7% платежів за землю, а це понад 42 млн. грн, – перерахування ВП ЮУАЕС. Атомники забезпечили також 73,7% від загального податку на прибуток фізичних осіб. У грошовому еквіваленті ця сума склала більше 112 млн. грн.

Місто атомників залишається одним з небагатьох населених пунктів-донорів, адже частина податкових надходжень вилучається до державного бюджету. Загалом 2016 року відокремленим підрозділом «Южно-Українська АЕС» відраховано до бюджетів усіх рівнів 524,3 млн. грн.

Соціальне інвестування – як пряме, так і через сплату податків і зборів – атомники вважають одним з найважливіших елементів стійкого розвитку регіону, у якому вони ведуть свою діяльність. Податкові надходження від АЕС – формуюча частина бюджету міста. Інфраструктура Южноукраїнська також зав’язана на атомній станції: звідси подається питна та гаряча вода, тепло, підприємство забирає каналізаційні стоки. На жаль, останнім часом каменем спотикання стала несплата містом за надані станцією послуги з водо- і теплопостачання. Розмір боргу на сьогодні перевищує 96 млн. грн. Попри це атомники сподіваються, що проблема знайде своє вирішення, тож продовжують справно та без збоїв надавати послуги.

Головні соціальні об’єкти Южноукраїнська Палац культури «Енергетик», спорткомплекс «Олімп» залишаються на балансі ВП ЮУАЕС. Тематичні програми, концерти самодіяльних і професійних артистів, театралізовані вистави та народні гуляння в Палаці культури щорічно відвідують близько 145 тис. городян і гостей міста, спортивні заходи в «Олімпі» – в середньому 110 тис. любителів спорту.

До спортивної бази спорткомплексу входять зали художньої гімнастики та боксу, єдиноборств, греко-римської боротьби, аеробіки, а також тренажерна та ігрова зали, стадіон, відкриті тенісні, баскетбольні та міні-футбольні майданчики, 25-метровий плавальний басейн з сауною. 16 видів спорту розвиваються в 40 спортивних і 18 оздоровчих групах «Олімпу», де постійно займаються 1200 осіб, з них 430 – діти. Юні любителі спорту міста-супутника АЕС мають можливість не лише поліпшувати своє здоров’я в облаштованих за сучасними мірками спортивних залах, а й під керівництвом досвідчених тренерів-викладачів займатися такими видами спорту, як плавання, футбол, баскетбол, греко-римська боротьба, бокс, карате, художня гімнастика, спортивна аеробіка, спортивне орієнтування, пауерліфтинг, шахи, шашки, настільний теніс. Юні спортсмени «Олімпу» постійно беруть участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Вони є переможцями та призерами багатьох чемпіонатів України з різних видів спорту серед юнаків та юніорів. Багато з них підіймались на п’єдестал пошани чемпіонатів Європи та світу в різні роки.

Особливою популярністю серед працівників ВП ЮУАЕС користуються змагання Спартакіади підприємства, щороку в них беруть участь близько 30 команд цехів, відділів та дільниць підприємства загальною чисельністю близько 1600 осіб. Збірна команда енергокомплексу протягом багатьох років є призером Спартакіади Атомпрофспілки України. Працівники ВП ЮУ АЕС, які постійно займаються в спорткомплексі «Олімп», беруть участь у змаганнях різного рівня серед спортсменів-професіоналів і аматорів. На їх рахунку чимало перемог і призових місць, у т. ч. й на чемпіонатах України та світу.

Добре знані в Україні та за її межами і творчі колективи Палацу культури «Енергетик». Вони є лауреатами всеукраїнських і міжнародних конкурсів у Німеччині, Бельгії, Франції, Голландії, Польщі, Чорногорії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Словенії, Італії, Греції, США та Канаді. На базі Палацу культури енергокомплексу працюють 19 творчих колективів, 15 з яких мають звання «народний» чи «зразковий». У них займаються 690 дорослих і дітей. Кожен южноукраїнець тут може знайти хобі за смаком у одному з 6-ти хореографічних (бальні, народні, сучасні танці), 6-ти хорових (академічний, народний вокал), 3-х інструментальних (народні, ударні інструменти), 2-х театральних (дитячий і дорослий) і одному вокальному колективах (естрадний напрямок), а також у студії декоративно-прикладного мистецтва. До послуг відвідувачів концертна зала на 625 місць, лекційна зала на 180 місць, простора танцювальна зала, музична вітальня, бібліотека, класи для занять.

Ключовим аспектом безпечного виробництва електроенергії на АЕС є збалансована кадрова та соціальна політика. НАЕК «Енергоатом» забезпечує виконання додаткових соціальних пільг і гарантій працівникам і пенсіонерам згідно з діючим Колективним договором – «внутрішньою конституцією» компанії. Цей документ є найпершим свідченням її соціальної інтегрованості.

Соціальні стандарти, що діють у компанії, вищі від загальновстановлених у державі. У переліку пільг, визначених колективним договором, – усі види матеріальної допомоги, окрема допомога при народженні дитини та догляді за нею до 3-х років, у окремих випадках – до 6-ти років, одноразова допомога на оздоровлення, забезпечення працівників гарячим і лікувально-профілактичним харчуванням у їдальнях і буфетах згідно з нормами лікувально-профілактичного харчування, безвідсоткові одноразові позики на поліпшення житлових умов, одноразова допомога при виході на пенсію, доставка персоналу на роботу та з роботи за рахунок підприємства тощо. Виконання колективного договору сприяє створенню здорового мікроклімату в колективі, дозволяє персоналу концентрувати максимум уваги на вирішенні завдань безпечної експлуатації АЕС. Люди зацікавлені працювати безпечно та довго, набувати відповідного досвіду та професіоналізму.

Саме соціальні гарантії посідають чільне місце серед запорук низької плинності кадрів у ВП ЮУАЕС. Так, при загальній чисельності персоналу 7 тис. працівників, щороку з підприємства звільняється в середньому менше 300 осіб. Переважна більшість з них – ті, хто виходить на пенсію. На підприємстві ведеться електронна база даних тих, хто звертається з приводу працевлаштування. Наразі до неї внесено близько 6 тис. кандидатів.

Удосконалення системи медичних послуг і реабілітаційних заходів серед пріоритетів соціального розвитку НАЕК «Енергоатом» та її відокремлених підрозділів. На ЮУАЕС функціонує система охорони здоров’я персоналу, призначена для збереження здоров’я та трудового довголіття працівників, запобігання втрат робочого часу в зв’язку з захворюваністю шляхом проведення профілактичних заходів і оптимізації умов праці. Зміцнення здоров’я та створення умов для максимального продовження працездатності працівників АЕС, які отримують значні психологічні та емоційні навантаження під час виконання своїх професійних обов’язків, – основне завдання оздоровчо-реабілітаційного комплексу «Іскра». До складу цього структурного підрозділу ВП ЮУАЕС входять санаторій-профілакторій, який має широку лікувальну базу (працюють відділення фізіотерапії, бальнеотерапії, теплолікування, лікувальної фізкультури), корпус підвищеної комфортності, корпус реабілітації оперативного персоналу та фізкультурно-оздоровчий корпус.

Працює «Іскра» за безперервним графіком, приймаючи 16 заїздів на рік тривалістю 21 день. Щорічно без відриву від виробництва тут проходять оздоровлення близько 1500 осіб.

Для психофізичної реабілітації оперативного персоналу атомної станції під час проходження обов’язкової щорічної функціональної підготовки призначено корпус реабілітації оперативного персоналу. Його обладнано комфортабельними номерами, кабельним телебаченням, телефонним зв’язком. Після напружених тренувань на повномасштабному тренажері сприяють зняттю стресу заворожуючі краєвиди каньйону Південного Бугу, що відкриваються з номерів, та духмяний аромат степових трав.

Невід’ємною частиною лікувальної бази санаторію-профілакторію є фізкультурний корпус, з відкриттям якого значно розширився перелік послуг, що надається «Іскрою». Тут функціонують лікувальні кабінети ендоекологічної реабілітації, галотерапії, тренажерна зала, сауна з басейном, ігрова зала з майданчиком, що трансформується для гри у футбол, баскетбол, великий і настільний теніс. Користуватися послугами фізкультурного комплексу мають можливість також і жителі міста-супутника АЕС.

Підсумовуючи викладену інформацію, слід зазначити, що в сьогоднішній складний для України час енергетичний комплекс на Південному Бузі продовжує розвиватися, працює безпечно та надійно, сумлінно виконуючи поставлені перед ним завдання з виробітку електричної енергії. При цьому соціальна відповідальність для колективу ВП ЮУАЕС є тим етичним принципом, яким він керується у прийнятті всіх рішень.

Підготувала Галина Медвінська, управління інформації та громадських зв’язків ВП ЮУАЕС

Сообщение:

*

НОВОСТИ