Відділення, в якому болю кажуть: «Ні!»

Новости, Общество

  22 Мар , 2018

7777777777777777777777777777777З ким ми найменше хочемо зустрічатись і без кого не можемо обійтися? Звичайно ж, з лікарем і без лікаря. Впевнена, що в світі є абсолютно здорові люди. На жаль, статистикою такою не цікавилась. А ось тих, кому доводиться з лікарями зустрічатись, і неодноразово, – немало.

Існує така народна статистика: довоєнне покоління – більш здорове, післявоєнне – слабше, а нинішнє – ще менше може похвалитися здоров’ям. Причин – безліч. Це і атомна енергетика, і комп’ютерна техніка та інші гаджети, і продукти, і вода, і наш не дуже здоровий спосіб життя.

Усе це робить латки в нашому здоров’ї і добре, якщо ми своєчасно звертаємось до лікарів і, підкреслюю, до компетентних, грамотних, розумних. Тоді все обходиться просто малою кров’ю, превентивними заходами. А якщо ми безвідповідально ставимось до свого здоров’я, то наслідки можуть бути непередбачуваними.

Мій чоловік до березня минулого року нічим особливим не хворів, а тому і до лікарів не навідувався. Біда підступила несподівано і обернулась стражданнями, як фізичними, так і моральними. Діагноз був більш ніж серйозний: аденома простати і камені в сечовому міхурі. Думали зарадити хворобі медикаментозним лікуванням. Але… Майже рік болю і страждань, щоб упевнитись – без операції не обійтися.

І наприкінці січня ми поїхали в третю міську лікарню м.  Миколаєва. Зустрілись з завідувачем урологічного відділення Олександром Володимировичем Семенцем. Вже проста бесіда з цим лікарем внесла в наші душі спокій і впевненість у тому, що все буде добре.

Обстеження. І знову тривога холодною змією заповзла у душу. Електрокардіограма показала, що серце старше за чоловіка. «Мерцальна аритмія» поставила ряд запитань. Три дні підтримки серця не зняли сумнівів. Якщо камені й можна розбити лазерем, то що робити з аденомою простати? Після зважувань «за» і «проти» все ж прийшли до одного знаменника: операція невідворотна.

Хто був у такій ситуації, коли на вагах життя дорогої вам людини, той зрозуміє, що довелось пережити. Але дивились ми на Олександра Володимировича, який буде проводити операцію, і потихеньку заспокоювались. Приходила впевненість, що все буде добре, адже О. В. Семенець – хірург вищої категорії, про якого добра слава йде по всій області. А ми впевнились, що він – майстер-золоті руки, а до того ж, – добра, чуйна, порядна людина.

Операцію робив також хірург вищої категорії Юрій Миколайович Тузов. Він разом з Олександром Володимировичем і ставив на ноги мого чоловіка після операції.

Поки я разом з чоловіком перебувала в урологічному відділенні, познайомилась з багатьма людьми, кому лікарі повернули здоров’я, а разом з ним і повноцінне життя. У відділенні, розрахованому на тридцять ліжок, працює вісім хірургів, досвідчених, грамотних майстрів своєї справи. Немало добрих слів чула про Юрія Федоровича Ларіонова, Олега Геннадійовича Савельєва, Олександра Андрійовича Кілівніка, Романа Валентиновича Логачевського, Романа Борисовича Мазо та інших.

І, звичайно ж, як обійтися без медичного персоналу, яким вправно керує старша медична сестра вищої категорії Наталія Володимирівна Малімон.

Мені хочеться відзначити тих, хто виявив до нас розуміння, повагу і підтримував і словом, і ділом. Серед них Тетяна Іванівна Біла, Антоніна Сергіївна Шкуренко, Альона Леонідівна Мараєва. Вони поки що медсестри першої категорії. Але, я думаю, що скоро вони отримають вищу категорію.

Велике спасибі перев’язувальній медсестрі вищої категорії Вікторії Крашенській, молодшій перев’язувальній сестрі Надії Бондарець, процедурній медсестрі вищої категорії Ользі Яворській, молодшій – Олені Брик.

Санітарки – це невід’ємна частина тих, хто бореться за здоров’я людей у лікарнях.

В урологічному відділенні вони знаходяться у підпорядкуванні сестри-хазяйки Антоніни Андріївни Кожеко.

Низький уклін і щира подяка добрим, співчутливим, щирим жінкам-трудівницям, санітарочкам Анні Петрівні Ісковій, Марії Іванівні Татариній, Анні Сергіївні Сиворошкі. Праця їх нелегка, але вони мають добрі серця і благородні душі. І нехай Бог їх охороняє, дає їм добробут і щастя. А головне – здоров’я.

* * *

Коли ми увійшли в палату № 5 урологічного відділення з біллю і тривогою, у велике вікно до нас зазирнула розкішна біла берізка. Вона привітно помахала нам тоненькою гілочкою в сережках, ніби говорила: «Не хвилюйтесь, у вас все буде добре!».

Ми вже вдома, відновлюємо здоров’я. А коли покидали палату, де багато передумано, пережито і переосмислено, ми попрощались з білою красунею-берізкою і тими людьми, які залишаться в нашій пам’яті назавжди. Це завідувач урологічного відділення хірург вищої категорії Олександр Володимирович Семенець, Юрій Миколайович Тузов (також хірург вищої категорії) і ті, хто нас підтримував словом, порадою, ділом. Низький вам уклін, нехай Бог вас візьме під свою опіку і обдарує вас здоров’ям, дасть силу і наснагу ще довго повертати людям здоров’я і життя.

Нехай все і усім буде добре у відділенні, де болю кажуть: «Ні!»

 Людмила НІКОЛАЙКО, член правління обласної організації НСЖУ

Сообщение:

*

НОВОСТИ