Перш ніж відповісти на запитання журналістів, Віктор Янукович звернувся до них із вступним словом. Зокрема він зауважив, що ситуація, в якій зараз знаходиться країна, була цілком прогнозованою ще рік тому. І все, що відбувалося у державі у цьому й минулому роках, – це скоординовані дії влади та велике бажання суспільства змінити життя на краще.

2010 рік, за словами Віктора Федоровича, був стартовим роком для нашої держави, тому що прийшла нова команда, яка взяла на себе відповідальність за стан справ у країні. Вона зобов’язалася поліпшити ситуацію в економіці, домогтися підвищення соціальних виплат. «Я вважаю, що нам вдалося це зробити. Минулого року економіка нашої країни зросла на 4,2%, а заробітні плати – трохи більше ніж на 10%», – повідомив глава держави.

Торкнувся Президент і болючої проблеми реформ: «Без їхнього здійснення країна жити так далі не змогла б. Це той шлях, який сьогодні зобов’язує владу робити рішучі кроки в майбутнє. Початок будь-яких реформ завжди болючий. Тому їх треба проводити дуже професійно, прораховуючи кожен крок та по можливості звертаючись до досвіду інших країн. У 2010 році ми розпочали реформи в семи напрямках. У 2011-му ми продовжуємо вже розпочаті та починаємо нові. Наше основне завдання – проводити реформи таким чином, щоб вони, по-перше, не перешкоджали одна одній, по-друге, щоб вони відбувалися якомога швидше. Звичайно, є деякі незручності, але без цих реформ не буде майбутнього ні у нас, ні у наших дітей. Тому шлях реформ – неминучий. Тож вимоги, які я сьогодні ставлю перед чиновниками всіх рівнів, – однакові: треба ефективно діяти, постійно прораховувати кожен свій крок», – наголосив Віктор Янукович.

«Звичайно, жодна реформа не проходить гладко, – продовжив Віктор Федорович. – Усе нове потребує певних знань і впевненості в тому, що робиш. Навчити таку величезну кількість чиновників діяти швидко і синхронно – дуже важко. Недостатньо просто ухвалити закони і чекати, коли вони почнуть діяти. Необхідно організувати їх імпліментацію (втілення в життя. – Прим. авт.), створити механізми, які б рухали нові реформи. У цей процес сьогодні задіяні не тільки виконавці, а й переважна частина працюючого населення країни. А ті люди, які сьогодні не працюють (я маю на увазі пенсіонерів, у жодному випадку не повинні бути заручниками непродуманих дій влади. Я переконаний, що всі ці реформи дадуть позитивний результат і в економіці, і в покращенні життя людей».

«Сьогодні влада, як ніколи за 20 років незалежності, діє спільно, злагоджено та відповідально. Звичайно, є прорахунки, помилки. Просто на них треба своєчасно реагувати», – наостанок зауважив глава держави.

Після закінчення виступу учасники прес-конференції мали можливість поспілкуватися із Президентом. Перше запитання від журналістів стосувалося вищезгаданих реформ, їх результатів та недоліків. Ось як на нього відповів Віктор Янукович:

– Минулого року ми тільки створили систему, яка б, по-перше, розробляла ці реформи, по-друге, почала їх реалізацію. Нам удалося ухвалити велику кількість законопроектів, імпліментація яких потребувала здійснення близько 800 організаційних заходів: прийняття постанов Кабінету Міністрів, рішень міністерств і відомств, місцевих органів влади. У цілому ми отримали позитивний результат в економіці: 4,2% зростання ВВП у 2010 році (у порівнянні з 15% падіння у 2009-му), зростання обсягів виробництва близько 11% у минулому році та 9% – у поточному. Такий підхід буде зберігатися і надалі.

Поцікавилися журналісти й перспективами розвитку українсько-російських стосунків, адже газове питання сьогодні є одним із найболючіших. Президент зазначив, що на найбільшу компанію України – «Нафтогаз» – незабаром чекають зміни. Наразі уряд готує її реструктуризацію. Щоб залучити додаткові інвестиції, частина відокремлених підрозділів може бути продана на міжнародних біржах. Проте Віктор Федорович заперечив можливість злиття цієї компанії із російським «Газпромом», навіть в обмін на знижки за газ. «Ми не плануємо злиття «Нафтогазу» та «Газпрому» як такого. Ми плануємо їх участь у спільних проектах», – наголосив Президент України.

Також він повідомив, що в газовому питанні Україна спрямовує свої дії на енергозбереження (заміщення природного газу іншими енергоносіями та скорочення обсягів його споживання), підвищення видобутку власного газу, розбудову партнерських стосунків із Росією. Перелічив Президент і основні галузі, в яких передбачається співробітництво з іншими країнами (в тому числі й з Росією). Серед них – енергетична (не тільки газова сфера, а й атомна енергетика), енергетичне машинобудування, літако- та суднобудування (зокрема будівництво корвета, яке планується завершити до 2015 року), нафтова галузь (забезпечення гарантованих обсягів прокачки нафти в бік Європи, розбудова власних родовищ). «Торік нам удалося збільшити товарообіг між Україною та Росією майже на 80%, цього року така позитивна динаміка зберігається – 78% лише за 5 місяців», – зауважив Віктор Янукович.

Наступним було запитання про корупцію та механізм її подолання. «Це та проблема, на вирішення якої я налаштований рішуче», – запевнив присутніх Президент України. За його словами, питання подолання корупції пов’язане, в першу чергу, з реформою регуляторної політики держави, що передбачає скорочення дозвільної системи на 90%, складу Кабінету Міністрів приблизно на 60%, передачу певних повноважень у регіони. Корупція – це хвороба не тільки чиновників, а й усього суспільства. Потрібен певний час, аби ми всі зрозуміли, що держава повинна позбавитись цього негативного явища. За різними підрахунками, тіньова економіка України сягнула майже 40%, а держава втрачає від корупції близько 20 млрд. грн. Тому боротьба з корупцією – це справа всієї країни. «Я зі свого боку буду робити все можливе, щоб антикорупційний закон діяв, а органи кримінальної юстиції ефективно працювали в цьому напрямку», – пообіцяв Віктор Федорович.

Представники Кіровоградщини поцікавилися у Президента вирішенням проблем аграрної галузі та розвитку села. «Україна має найкращі землі в світі, величезний людський потенціал. У селах проживає третина всього населення (близько 15 млн. жителів). А проблем накопичилося чимало. Цього року ми повинні ухвалити всі законопроекти, що стосуються земельної реформи. Вони сприятимуть ефективному використанню земельних ресурсів, дадуть можливість залучати землю під заставу для отримання кредитів, забезпечать власникам паїв справедливу ціну за оренду земельних ділянок. Ми повністю виключили можливість продажу землі іноземцям та юридичним особам. Звичайно, це лише перший етап земельної реформи, який дасть можливість одразу оцінити її переваги та недоліки», – зауважив він.

Не залишився без уваги і стан підготовки до Євро-2012 та перспективи проведення в Україні зимової Олімпіади у 2022 році. «На початку минулого року ситуація, пов’язана з підготовкою до Євро-2012, була критичною. Величезними зусиллями нам удалося її стабілізувати, – відверто зізнався Віктор Федорович. – Зараз у нас спостерігається відставання із будівництвом доріг у зв’язку з тимчасовою відміною акцизу на паливно-мастильні матеріали та зниженням напруження у ціні на бензин і дизельне пальне. Ми втратили трохи більше ніж 500 млн. грн. Проте за рахунок збільшення дохідної частини бюджету ми поступово відновлюємо цей напрямок. Будівництво готелів також трохи відстає, але до кінця року ситуація покращиться. Я переконаний у тому, що 100% об’єктів Євро-2012 будуть збудовані».

Також Віктор Янукович повідомив, що Україна потрапила до п’ятірки країн, які претендують на проведення у себе зимових Олімпійських ігор 2022 року. «Олімпіада-2022 в Україні – це наша ініціатива. Ми провели величезну роботу з Міжнародним олімпійським комітетом. У нас є проект і ми, не чекаючи рішення щодо господаря Олімпіади, вже почали працювати», – підкреслив глава держави.

Миколаївські журналісти звернулися до Президента з питанням про будівництво корвета та розвиток галузі суднобудування у цілому. На що Віктор Федорович відповів:
– Є певний графік фінансування будівництва корвета, тому ми його будемо виконувати. Стосовно розвитку суднобудівної галузі, то сьогодні ми маємо вже більше десяти замовлень на будівництво кораблів на Чорноморському суднобудівному заводі. Проте поки що залишається відкритим питання будівництва військових суден.

На запитання, в якій валюті українцям краще зберігати заощадження, Президент порадив не зраджувати національній:
– У нас немає ніяких підстав вважати, що будуть коливання курсу гривні. Зараз ми маємо золотовалютні резерви Національного банку на суму близько 37,5 млрд. доларів (у порівнянні з 2010 роком, коли вони становили трохи більше 26 млрд. доларів). До кінця цього року матимемо близько 40 млрд. Наша банківська система працює стабільно.
Упродовж двох годин Президент України відповідав на запитання журналістів, звітував про виконану роботу та ділився планами на майбутнє.

Анна НІКУЛІНА
Фото автора та з офіційного сайту Президента України
Київ–Миколаїв

Влас. інформ.

НА ЗНІМКАХ: хор «Любисток»; миколаївці на фестивалі «Червона калина» (художній керівник хору «Суцвіття» Микола Погонець, кандидат історичних наук, в. о. доцента кафедри філософської думки та культурології Миколаївського національного університету ім. В. Сухомлинського Наталя Крижановська, керівники хору «Любисток» Л. Григораш та В. Григораш); хор «Суцвіття».

Йому виповнилося 40 років. Створений у 70ті роки на теренах Радянського Союзу як народний хор на базі Миколаївського обласного Будинку народної творчості, він протягом десятиліть у різні економічні та політичні часи зумів зберегти самобутність, домігся високого професійного рівня, філігранної відточеності та чистоти звучання, розширив жанрову палітру ансамблю, збагатив репертуар високохудожніми творами, обробками пісень.

Нині це славнозвісний не лише в області, а й далеко за її межами колектив.

Ініціатором та організатором цього прекрасного заходу став обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи (директор – Наталія Анатоліївна Баштова), за підтримки управління культури облдержадміністрації та Миколаївського коледжу культури і мистецтв.

Звучать позивні свята – «Мелодія козацького маршу», відкривається завіса, звучить фрагмент вокально-хореографічної композиції «Величальна».

У залі проходить хвиля оплесків – це прихильники творчості колективу, колишні учасники вітають ювілярів, які в піснях прославляють свій рідний край, складають величальну не лише українській народній культурі, а й своїй самобутній творчості.

Кожен виступ колективу – це чудове захоплююче дійство, в якому зблискують перлини пісенно-музичного та хореографічного фольклору півдня України, зокрема Миколаївщини.

Пісні, танці, хороводи, обряди, побутові сценки й композиції відображають глибоку історію, хліборобську долю народу, його багатий духовний світ, прагнення свободи, відчуття краси.

Прибузький народний ансамбль презентував українську народну творчість, пісенне мистецтво на різноманітних фестивалях та конкурсах в Україні. Його творчість із захопленням сприймали за кордоном: в Індії та Франції, Ірландії та Туреччині, Польщі, Греції та Болгарії, країнах колишнього Радянського Союзу.

І де б не побував колектив, скрізь він отримував високі нагороди. А головне – визнання шанувальників та високу оцінку спеціалістів. Та, незважаючи на це, з гастролей учасники ансамблю завжди з нетерпінням поверталися додому, на свою Батьківщину, на рідну землю. Тому одне із поважніших місць у репертуарі колективу займає твір «Земле моя» на слова і музику Володимира Ніцака.

І коли на ювілейному концерті прозвучала ця пісня, зал вибухнув бурхливими оплесками. А ведучі запросили на сцену гостей, що завітали на свято: заступника начальника управління культури, заслуженого працівника культури України Тетяну Іваницьку, яка вручила грамоти управління культури кращим учасникам колективу; депутата обласної ради, заслужену артистку України Наталію Баштову, з вуст якої прозвучали слова вдячності на адресу керівника, адже багато років вона присвятила колективу: «Дорогі мої, я від щирого серця дарую своєму рідному колективу, кафедрі народного співу Коледжу культури і мистецтв комп’ютер та презентаційні буклети, щоб про творчість ансамблю було відомо всім: і в Україні, і за кордоном. Користуйтеся всім цим задля процвітання нашої держави». А затим у її виконанні прозвучала українська народна пісня «Біла береза». Щирі вітання звучали й від депутата обласної ради Фелікса Ольшевського, який подарував колективу музичний центр, депутата обласної ради Таміли Бугаєнко, директора Миколаївського коледжу культури і мистецтв Віктора Соловйова та від багатьох інших гостей.

Усі вони із щирими словами зверталися до керівника колективу, учасників. А далі одна пісня змінювала іншу, адже дуже грамотно і професійно керівник підійшов до програми концерту, тим самим зумів показати не лише багатий репертуар ансамблю, а й майстерність співаків.

А репертуар у колективу справді різноплановий та дуже багатий. До його складу входять твори різноманітного характеру. Співакам вдається донести до слухачів звукотембральний характер виконуваних творів; перенести слухача в певну ситуацію, в ту чи іншу епоху, відтворити дух та образи всього того, що відбувається на сцені, викликати емоції.

Для багатьох колективів Миколаївщини творчість Прибузького ансамблю пісні і танцю є зразком. Багато колишніх випускників, які були присутні у залі, самі працюють та ведуть колективи, стараються бути схожими на свого наставника.

А такі, як народний фольклорний ансамбль «Вербиченька» та народний хор «Горицвіт» Новоодеського районного Будинку культури, поздоровили ювілярів на сцені.

За сухими фактами і цифрами, що звучали зі сцени, – долі багатьох людей, які творили історію колективу, які протягом десятків років присвячували своє життя служінню прекрасному – народній культурі, пісні, танцю.

Лине задушевна мелодія, звучить пісня… Це, увібравши в себе духовну красу, силу, енергію свого народу, Прибузький народний ансамбль пісні і танцю своїм мистецтвом оспівує красу рідного краю: його квітучі сади, неозорі степи, хліборобську долю народу, звичаї українського козацтва, чию славу і традиції продовжують сьогоднішні покоління.

Беззмінним керівником ансамблю від першого дня і понині є заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії ім. Миколи Аркаса Анатолій Ілліч Затурян. Він звернувся до колективу, до присутніх у залі зі словами вдячності за підтримку, за соратництво, за повагу та любов до української народної пісні, побажав усім міцного здоров’я на многії, довгії літа.

Ріта КОРОЛЬОВА,
художній керівник ОЦНТ та КОР, режисер заходу
Фото Ірини КАЛІНІЧЕНКО

Микола Круглов зауважив, що 20 травня відбулося засідання Кабінету Міністрів України, ключовими питаннями якого були, по-перше, готовність інфраструктури до початку сезону відпусток, по-друге, забезпечення своєчасної виплати відпускних працівникам бюджетної сфери, зокрема, освітянам. Губернатор відразу додав, що проблем з такими виплатами на Миколаївщині наразі немає і не буде протягом літа. «Відповідно до постанови Кабінету Міністрів, – зазначив керівник області, – персональна відповідальність за готовність закладів до літнього оздоровлення й відпочинку, а також за своєчасну виплату відпускних працівникам бюджетної сфери покладена безпосередньо на голів обласних державних адміністрацій. Я буду сам особисто контролювати ці питання, а контролювати я вмію і розбиратись вмію», – наголосив Микола Петрович і нагадав, що він видав розпорядження щодо перевірки готовності закладів відпочинку до початку оздоровчого сезону і створив відповідну комісію.

Не задовольнила голову облдержадміністрації ситуація зі зменшенням видатків на оздоровлення: порівняно з минулим роком сума скоротилася на 209 тис. грн. А тому він відразу дав доручення управлінню фінансів ОДА і запевнив присутніх: «Менше грошей, ніж у минулому році, виділяти ми не будемо, це однозначно. Ми повинні зробити все, щоб якомога більше наших дітей пройшло оздоровлення. Дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, 1333 в нашій області, а планується оздоровити 1298. А інші? Невже якась частина сиріт не буде оздоровлена? Це дурниця». Це ж саме сказав Микола Круглов і відносно інших категорій дітей, у першу чергу соціально незахищених. І наголосив, що якщо для цього необхідно буде внести зміни до бюджету, то такі корективи будуть зроблені.

На оздоровлення управлінню освіти обласної держадміністрації заплановані видатки у сумі 8,7 млн. грн., з них 2,8 млн. грн. – на утримання дитячого оздоровчого центру для дітей-сиріт «Орлятко», 775 тис. грн. – для табору «Джерельце», 5,1 млн. грн. – на придбання путівок для дітей в інші оздоровчі заклади. 1,7 млн. грн. виділяється управлінню у справах сім’ї та молоді ОДА. Їх збираються витратити на два заклади: оздоровчий комплекс санаторного типу «Очаків» (941 тис. грн.), в якому планується оздоровити 325 дітей, та дитячу оздоровчу базу «Маяк» у Рибаківці (637 тис. грн.), в якій відпочиватиме 225 чоловік. Заїзди передбачають розпочати з четвертого червня.

Наприкінці наради керівники оздоровчих закладів висловили свої зауваження та наголосили на проблемах, з якими їм доводилось або й доводиться зустрічатись у своїй роботі. Зокрема дитячий табір «Примор’я» змушений боротись із незаконним захопленням пляжу приватними структурами. Таку ж проблему назвало й керівництво «Алого парусу». Відповідь губернатора була однозначна: знести всі незаконні забудови й огорожі, а невдоволені нехай звертаються до суду, якщо, звісно, наважаться, адже будь-яка забудова пляжної території, особливо тієї, що передбачена для дитячого оздоровлення, вважається протизаконною.

Торкнулися також питання курортної зони Коблеве, в якій розташовано багато оздоровчих структур, зокрема дитячих. Проблема виявилася в тому, що багато з них не мають конкретної адреси і значаться як заклади Березанського району без конкретної прив’язки до населеного пункту, а тому не є можливим визначити відповідального за утримання та стан баз відпочинку. Микола Круглов зауважив, що зараз ведеться робота стосовно зміни меж села Коблеве і надання йому статусу селища міського типу або навіть міста, а розширення меж дозволить включити оздоровчі заклади до території Коблівської курортної зони і зняти проблему.

Тетяна КОРЕНКІВСЬКА

Партизанський загін, у склад якого входили юнаки та дівчата, займався не тільки розповсюдженням агітматеріалів, а й улаштовував диверсії проти окупантів та допомагав радянським військам. На жаль, діяльність організації було викрито, а більшість учасників «Партизанської іскри» розстріляли.

Під час свого виступу заступник голови облдержадміністрації В’ячеслав Рукоманов сказав, що, звичайно, подвиг молодих людей за масштабністю не можна порівняти зі Сталінградською битвою чи форсуванням Дніпра, але той факт, що в невеликому селі було створено партизанський загін, уже є величезним досягненням. Можливо, вклад у Велику Перемогу саме «Партизанської іскри» виглядає як крапля в морі, проте без цієї краплі та багатьох прикладів відваги та патріотизму у різних куточках Радянського Союзу неможливо собі уявити того потоку, який очистив Європу та світ від коричневої чуми.

У свою чергу, перший заступник голови обласної ради Володимир Пащенко зазначив, що обласна рада за останні декілька років виділила близько 900 тисяч гривень на ремонт пам’ятника та музею в селі Кримка і в подальшому депутатський корпус буде всіляко допомагати цьому селу.

Володимир Валентинович навів народну мудрість, що людська пам’ять занадто коротка, тому потрібно кожного року нагадувати жителям області та держави про звичайних хлопців та дівчат, які у страшні роки війни виявили велику мужність та стали справжніми народними героями. Без таких людей, що на фронті та в тилу віддавали останні сили та своє життя, неможливо уявити собі перебіг подій 70 річної давнини.

Після завершення мітингу відбулося вшанування героїчного подвигу героївпідпільників хвилиною мовчання та покладанням квітів до пам’ятника учасникам «Партизанської іскри».

Варто зазначити, що на святі були присутні не тільки гості із сусідніх районів Миколаївщини, а й представники Кіровоградської, Одеської, Запорізької та Дніпропетровської областей, тому можна з упевненістю казати – про героїзм партизанів із Кримки відомо далеко за межами Первомайського району.

Дмитро ШВАРЦ
Фото автора

В пятницу, 27 мая, в Доме культуры «Молодежный» (г. Николаев) состоялся праздник по случаю 40летнего юбилея народного Прибужского ансамбля песни и танца. Его основатель художественный руководитель, заслуженный работник культуры Украины Анатолий Ильич Затурян. Для большинства участников этот коллектив стал вторым домом и любимой профессией.

Прибужский ансамбль украинской песни и танца Николаевского высшего училища культуры и областного центра народного творчества был создан в 1970 году. Первые шаги этого коллектива отмечены золотыми медалями на различных конкурсах художественного народного творчества. В 1978м хор стал лауреатом Всеукраинского телефестиваля «Сонячні кларнети». Такие песни и обрядовые вокально-хореографические композиции, как «Кувала зозуля», «Оженився в неділеньку», «Наш Прибузький рідний край» и другие исполняются только этим ансамблем.

Помимо Украины, коллектив радовал своим творчеством Индию, Францию, Ирландию, Турцию, Польшу, Грецию и Болгарию. Его везде любят и знают.

На праздничный концерт пришли заместитель начальника управления культуры облгосадминистрации Татьяна Иваницкая, депутат областного совета от Партии регионов Феликс Ольшевский, директор Николаевского колледжа культуры и искусств Виктор Соловьев, депутат областного совета Тамила Бугаенко, директор областного центра народного творчества, депутат областного совета, заслуженная артистка Украины Наталья Баштовая и другие.

Ансамбль подарил незабываемый концерт своим гостям.

Ирина КАЛИНИЧЕНКО
Фото Татьяны КОРЕНКОВСКОЙ

Дочитайте до конца и вы узнаете об этом и многом другом.

Тех, кто уверен, что радиация – это порождение неразумной техногенной цивилизации или ужасное инопланетное «что-то», незримо проникающее внутрь всего живого и обволакивающее его смертельной паутиной, ученые разочаровывают. Для планеты Земля, взлелеявшей человечество, радиоактивность – один из неотъемлемых и главных элементов мироздания. Наша биосфера стала такой непосредственно под влиянием радиации. Экспериментальным путем давно доказано, что рост растений и их урожайность в случае отсутствия природного радиационного фона существенно снижаются. Растительный мир не просто адаптировался к природной радиоактивности грунта, она – необходимый фактор для нормального развития земной флоры.

Правда, определять присутствие постоянно действующего излучения, измерять его уровень и использовать радиоактивные свойства веществ люди научились только немногим более 100 лет назад. За это время при помощи специальной науки – ядерной геофизики – удалось определить, что на планете очень много природных источников радиоактивности. На 1 тонну породы земной коры приходится 2,5 – 3 грамма урана, 10 – 13 граммов тория, до 3 миллиграммов радиоактивного калия. Добавьте к этому списку радий, радон, актиний, протактиний, полоний, свинец, рубидий, цирконий, лантан, висмут и др. Периоды их полураспадов колеблются от нескольких суток до десятков миллиардов лет. И все это безграничье радиоактивных ядер неустанно распадается, выбрасывая альфа- и бета-частицы, выпуская гамма-кванты.

Это интересно:

• основной гамма-фон над планетой создается при распаде радиоактивного калия и дочерних продуктов радия и тория. Тот же калий почти на 90% определяет природную радиоактивность животных;
• природная радиоактивность мужчин и женщин разная – объяснение этому факту очевидно: мягкие и плотные ткани у них имеют неодинаковую структуру, по-разному поглощают и накапливают изотопы;
• хлебопродукты имеют большую радиоактивность, чем, например, молоко, фрукты и овощи. Так что на поступление радиоактивности внутрь человеческого тела влияет даже диета.

Все мы, от рождения находящиеся в природном радиационном поле, постоянно получаем определенную дозу радиации. Ее величина складывается из множества факторов. В первую очередь, она зависит от места жительства. Например, в Николаевской области уровни гамма-фона местности колеблется от 12 микрорентген** в час в г. Николаеве до 16 микрорентген в час в пгт Арбузинка. В районе расположения Южно-Украинской АЭС природный фон, замеренный до пуска станции, составлял от 11 до 22 микрорентген в час. После 28 лет эксплуатации АЭС он остается на тех же показателях, что само по себе – наиболее весомое подтверждение неучастия атомной станции в формировании гамма-фона прилегающей территории, а следовательно, ее минимального влияния на радиологическую составляющую экологии региона. При этом в 30километровой зоне вокруг АЭС фоновые значения также неоднородны. Так, в районе села Булацелово Арбузинского района они поднимаются до нескольких сотен микрорентген в час. Сразу подчеркнем: это никак не связано с соседством АЭС.Такой высокий природный гамма-фон обусловлен в данной местности выходами на поверхность коренных гранитных пород.

Те, кто мало-мальски интересовался вопросами радиоактивности, не удивятся следующей информации: доза внешнего облучения человека зависит и от дома, в котором он живет. Если дом деревянный, то за год копилка вашей «личной дозы» пополнится на 0,01 миллизиверта***, если кирпичный – на 0,1 миллизиверта, бетонный – на 0,5 миллизиверта. Сравните: годовая доза, получаемая местным населением за счет соседства с АЭС (проживание в 30километровой зоне) – от 0,005 до 0,02 миллизиверта. И еще раз сравните: те же 0,02 миллизиверта за 12 месяцев вам обеспечат наручные часы с подсветкой.

Но неправильно думать, что мы в этом процессе выступаем только в роли пассивных облучаемых. С каждым вдохом, глотком воды или пищи человек насыщает организм определенным количеством изотопов, способных к радиоактивному распаду. Поэтому источники радиации находятся не только снаружи, но и внутри каждого из нас. Следовательно, все мы немного радиоактивны.

Думаем, для жителей Николаевщины вопрос о роли Южно-Украинской АЭС в формировании этой радиоактивности далеко не праздный. В народе на сей счет бытуют самые различные версии. Мы же предлагаем обратиться к сухому, но очень точному языку цифр (табл. 1).

Из приведенных данных (источник – месячный отчет лаборатории внешней дозиметрии (ЛВД) цеха радиационной безопасности ЮУ АЭС) явствует, что по результатам анализа проб атмосферного воздуха содержание основных биологически активных радионуклидов – цезия-137, цезия-134 и стронция-90 сегодня существенно ниже, чем до пуска АЭС.Специалисты ЛВД объясняют это совершенствованием методик измерения и, главное, модернизацией приборного парка, произошедшими за истекший почти 30летний период. Попросту говоря, сегодняшние приборы способны выполнять более точные измерения.

Но главное, с помощью таблицы отчетливо прослеживается: содержание радионуклидов в атмосферном воздухе в районе расположения атомной станции в миллионы раз ниже допустимых норм. А специалисты АЭС добавляют: эти значения настолько малы – как видите, они начинаются с третьего знака после запятой, – что для их определения приходится использовать специальные установки с принудительной прокачкой воздуха.

Примерно такая же ситуация складывается с содержанием радионуклидов в воде Южного Буга и водоема-охладителя АЭС.Действительные показания измерительных приборов на 3 – 6 порядков ниже от допустимых нормами радиационной безопасности Украины (табл. 2).

А как обстоят дела с продуктами, которые мы употребляем? Ведь исходя из вышесказанного, количество, качество (в данном случае имеется ввиду насыщение радиоактивными нуклидами) и даже перечень продуктов, которые мы ежедневно съедаем, играют роль в формировании годовой дозы облучения человека. Чтобы более полно ответить на этот вопрос, мы обратились за помощью в радиологическую лабораторию областной санэпидемстанции. Благодаря предоставленным данным, вы можете сравнить показатели содержания радионуклидов в пищевых продуктах, отобранных в разных населенных пунктах Николаевщины.

Просим обратить внимание, что часть из них – город Первомайск, пгт Константиновка (Арбузинский р-н) и село Вороновка (Вознесенский р-н) – находятся в 30километровой зоне АЭС (расстояние от станции – 30 км, 20 км и 6 км соответственно). Остальные – г. Николаев и г. Снигиревка – на значительном отдалении от нее: 100 км и 140 км (табл. 3).

Показатели облСЭС четко демонстрируют: расстояние от ЮУ АЭС никак не влияет на содержание стронция-90 и цезия-137 в перечисленных продуктах, что еще раз подтверждает отсутствие ее радиационного влияния. Разницу удельной активности до пуска АЭС и в последнее десятилетие (5 из 7 замеров – в сторону уменьшения) специалисты областной СЭС объясняют той же причиной – совершенствованием приборного парка.

Нам остается только подвести итог. В качестве такового могут послужить показатели доз внешнего облучения населения. Радиологическая лаборатория областной санэпидемстанции получает их путем выборочного дозиметрического контроля накопительных годовых индивидуальных доз в разных районах области (табл. 4).

Как видим, индивидуальные годовые дозы также никоим образом не связаны с отдалением от АЭС.Все они находятся в переделах 1 миллизиверта (полугодовые – 0,4 миллизиверта). В соответствии с расчетами Международной комиссии по радиологической защите, действующей под эгидой ООН, безопасной для населения считается доза, не превышающая 2 миллизиверта в год. Для сравнения предлагаем вам еще два показателя: сегодня индивидуальный среднегодовой дозовый показатель для населения Земли в целом (6 млрд. человек) – 2,4 миллизиверта, для жителей промышленно развитых стран (1 млрд. человек) – 3,6 миллизиверта.

Итак, никто не станет отрицать, что открытие радиоактивных свойств материи бесповоротно изменило нашу цивилизацию. Делать вид, что радиации не существует, невозможно, как невозможно избежать влияния земной природной среды и космоса. Мы живем в атомном веке. И от нас зависит – станет он веком высокого развития или самоуничтожения. Южноукраинские атомщики в полной мере осознают свою ответственность. Поэтому главнейшей своей задачей считают обеспечение надежной и безопасной работы своего предприятия.

Отдел работы с общественностьюи СМИ ОП ЮУ АЭС
Тел./факс: (05136) 2-18-35, 5-64-44
e-mail: smi@sunpp.atom.gov.ua,
oinfo@sunpp.atom.gov.ua

Сьогодні у суспільстві широко обговорюється впровадження обов’язкових медичних оглядів школярів. З настанням нового навчального року і закінченням масового проходження оглядів дітьми є можливість підбити певні підсумки, зробити висновки щодо доцільності цієї новації.

Прокоментувати порушене питання ми попросили фахівця обласного управління охорони здоров’я облдержадміністрації, обласного педіатра Наталю Ярославівну Кравцову.

– Початок осені знаменує собою одразу декілька подій: завершення оздоровчого сезону, початок навчального року та для лікарів, особливо дитячих, – збільшення кількості пацієнтів. Це явище прийнято називати «сезонним підйомом захворюваності». Вважається, що воно обумовлене несприятливими для нашого організму змінами погоди, послабленням імунної системи й, як наслідок, розповсюдженням вірусних інфекцій. Проте, за оцінками фахівців, у осіннього сплеску звернень до лікарів є й інші причини. Об’єктивно більшість дитячого населення нашої країни має певні проблеми зі здоров’ям. Але на прийом до лікаря зазвичай дитина потрапляє лише тоді, коли ці проблеми проявляються вже певними ускладненнями, розвитком хвороби. З початком навчального року збільшується навантаження на організм і, якщо у того є «слабкі місця», ми, як наслідок, бачимо розвиток захворювання. Кожен чув про трагічні випадки, які мали місце на уроках фізичної культури у минулому навчальному році. Померли діти. Хвороби, які призвели до таких жахливих наслідків, було виявлено запізно. Самим прикрим моментом цього є те, що за умови своєчасного виявлення проблем, здоров’я вдається зберегти майже у всіх дітей.

– Цього року на законодавчому рівні було встановлено вимогу щодо медичного огляду школярів. Чи доцільне таке примусове відвідування фахівців, до того ж «поголовне»?

– Будь ласка, назвіть мені медика, який буде проти профілактичних заходів, – посміхається Наталя Ярославівна, – попри всі досягнення медицини, профілактика була, є і, я впевнена, залишатиметься самим дієвим методом збереження здоров’я. Щодо введення обов’язкових медичних оглядів – це те, за що я особисто готова щиро подякувати керівництву нашої держави.

– Але ж це, по-перше, може створити певні проблеми для батьків, які мають щільний графік роботи, а по-друге, не гарантує власне здоров’я дитині.

– Все залежить від того, як це організувати, – зауважує моя співрозмовниця, – нами було заздалегідь проведено роботу з керівництвом шкіл. Тож учням було запропоновано пройти медичні огляди та надати до шкіл довідки ще наприкінці минулого навчального року. Це допомогло попередити певний ажіотаж і, наскільки мені відомо, особливих проблем з цим ми не маємо. На даний час у Миколаївській області оглянуто всіх першокласників, діток старшого віку – на 87%. Термін оглядів продовжено до 15 жовтня. За результатами огляду вже зараз можна сказати, що у великої кількості дітей було виявлено проблеми із зором, поставою, певні негаразди зі сторони серцевосудинної системи. Ми не маємо офіційних даних з цього питання, але, за оцінками лікарів, приблизно у 30–40% випадків це стало прикрою новиною для батьків. Ви праві, сам огляд не гарантує здоров’я дитині, але він дозволяє виявити проблему, інформувати про неї батьків і значно збільшує шанси на те, що буде своєчасно вжито адекватних заходів для того, аби виявлену проблему прибрати.

– Наскільки ми розуміємо, впровадження регулярних медичних оглядів має унеможливити розповсюдження занед-баних форм хвороби?

– Звісно. До того ж, крім обов’язкових медичних оглядів, у школи мають повернутися виїзні медичні комісії. Старше покоління, мабуть, пам’ятає таке явище зі свого дитинства. Це дає змогу не просто сподіватись на підвищення якості профілактичної складової медицини, але й казати, що такі зрушення вже відбуваються у реальному часі. Підтримка держави, зусилля наших медичних працівників та небайдужість батьків надають нам реальний шанс запобігти багатьом проблемам. І цей шанс потрібно використати заради наших дітей.

Прес-служба управління охорони здоров’я облдержадміністрації

Кто бы мог подумать, что творческий путь Елена Александровна начнет с разорванных штанов своего деда! Бабушка порезала штаны из тонкого черного сукна на лоскуты и дала их в руки девочки. Первыми работами стали кисеты для табака. Бабушка рисовала мелом узоры, девочка вышивала цветы «стебельком» и «гладью», стягивала шнурком от ботинка и дарила солдатам в далеком 44м. Это были наивные детские работы, но сколько в них было искренности!

На творчество Е.А.Бугу вдохновляет любая деталь или событие: только что прочитанная книга, рисунок, схема в журнале, окружающая природа. Так, например, была вышита картина «Тайная вечеря», над которой мастерица корпела целых полтора года. Мотивом стал сюжет из Библии. В коллекции рукодельницы скатерти, рушники, гобелены, жанровые сценки, поделки в технике макраме, картины, ковры, костюмы, вышитые сорочки, множество портретов: Б.Хмельницкий, Т.Шевченко, казак Мамай. Вышивать портреты Елена Александровна начинает с глаз – если глаза удались, то должны смотреть на тебя с любой точки, где бы ты ни находился. После глаз на портрете вырисовываются лица, фигура, а затем и фон – однотонный или же это будут деревья, цветы, животные – зависит от настроения и тематики портрета. Жемчужина коллекции мастерицы – рушник, которому уже более 150 лет, родом он из древнего ткацкого городка Кролевец, что в Сумской области. Этим рушником мать благословляла дочь и избранника ее сердца на счастливую семейную жизнь.

Огромное влияние на жизненные принципы и творчество Елены Александровны оказала бабушка. Она учила девочку помогать другим людям, особенно если они в беде, привила любовь к вышивке, которой Елена посвятила целую жизнь. Может быть мудрые советы бабушки подтолкнули 13летнюю девчушку в суровые военные годы помогать медсестрам при госпитале. Остается только восхищаться мужеству девочки и ее заботе о раненных солдатах. Окружающие пророчили ей судьбу врача. Медиком Буга стала, но позже. После войны закончила 10 классов, трехмесячные курсы медсестер, работала в госпитале, что в областном центре. Трудилась на трансформаторном заводе, «Дормашине». В сорок лет поступила в Харьковский химико-технологический техникум на заочное отделение.

Ее никогда не пугали трудности. Будучи медсестрой она услышала, что в роддоме на Московской никто не хочет работать: тяжело, мол, с детками недоношенными сложно и т.п. Елена Александровна, не долго думая, устраивается работать по новому адресу, там ее руки нужнее. А как она пеленала ребятишек! Приходили посмотреть сотрудники и пациенты даже из других отделений.

Несмотря на работу, учебу и домашние хлопоты, Елена все же находила время для рукоделия. Ее выставки проводились в Художественном музее им. Верещагина, в Николаевском национальном университете им. В.А.Сухомлинского, в выставочных галереях родного города, ее работы стали экспонатами краеведческого музея Николаева, музея народного декоративного искусства в Каневе. А портрет Т.Шевченко теперь является гордостью одной из школ в Республике Узбекистан. А сколько работ она подарила родственникам, друзьям, соседям.

К народной мастерице обращались с просьбой вышить салфетки к Олимпийским играм 1980 года. За год рукодельница подготовила 60 комплектов салфеток по 6 штук! О творчестве Буги не один раз выходили сюжеты по местному телевидению, писали в местных и всесоюзных газетах.

При обласном центре народного творчества с 1976 года действует творческое объединение «Прибужье» (с 1980 года присвоен статус народного), в котором Е.А.Буга долгое время руководила секцией вышивки. Обучала женщин приемам вышивки, орнаментам, узорам, методам выбора оттенков и тонов, технике плетения макраме.

За огромный вклад в декоративно-прикладное искусство рукодельница удостоена звания мастера народного творчества.
Судьба преподносит не только радости, но и горести. Тяжелая авария на шоссе. В 1998 г. умирает любимый муж. Через месяц – первый обширный инфаркт. Со здоровьем у героини было немало проблем. Несмотря на это, женщина никогда не теряла чувства юмора, любви к людям и оптимизма. Даже в свои 82 она продолжает работать, удобно умостившись в кресло. Опирается на подушку, подарок зятя, и занимается любимым делом. На этот раз – картина с изображением роз, колокольчиков и незабудок любимой внучке.

Елена Александровна уже и не помнит сколько работ смастерила. «Если выстелить работы по земле, то, наверное, хватит от одного конца Николаева к другому», – предполагает вышивальщица.

В каждую работу Елена Александровна вкладывает кусочек своей души, над каждым произведением рукотворного искусства размышляет, обдумывает до малейшей детали и приводит в исполнение задуманное. Каждое творение ассоциируется с определённым этапом в жизни. Богатая палитра чувств мастерицы отображена цветными нитями на картинах и рушниках.

Ирина ТАРАСЮК
Фото Татьяны КОРЕНКОВСКОЙ

Розпочинаючи конференцію, начальник РВ ФДМУ Євген Казанський в цілому окреслив політику держави у сфері приватизації. Насамперед звернув увагу на Державну програму економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», у якій велика увага приділяється діяльності Фонду державного майна. Євген Михайлович зауважив, що, спираючись на дану програму, а також інші законодавчі документи, ФДМУ розробив Проект Закону України «Про Державну програму приватизації», який був оприлюднений на сайті Фонду 5 серпня цього року. Він наголосив, що у програмі чітко визначені задачі приватизації і основні механізми її впровадження, тому дуже важливо, щоб Закон був прийнятий до кінця цього року, адже сьогодні ФДМУ доводиться працювати за програмою 2002 року, яка, на жаль, не може врахувати реалій сьогодення.

Приватизація державного майна, яка як широкомасштабний соціально-політичний проект тягнеться практично з перших років незалежності і ще досі не має свого логічного кінця, має бути завершена до 2014 року. Євген Михайлович підкреслив, що, орієнтуючись на передові держави світу – Японію, США, Канаду, країни Євросоюзу, де у державній власності залишилося до 20% всього майна, тоді як рештою володіють приватні підприємці, – в Україні потрібно провадити таку саму політику і залишати у власності держави лише ті об’єкти, які гарантують її безпеку, інші – віддавати приватним власникам.

–Давно доведено, що держава, м’яко кажучи, не є найефективнішим власником. Всі ви знаєте, що і в нашому регіоні найбільші проблеми з виплатою заробітної плати, нарахуваннями у Пенсійний фонд виникають на таких державних підприємствах, як «Суднобудівний завод імені 61го комунара», «Миколаївський ремонтно-механічний завод» тощо. І при цьому держава не знає, що з ними робити: з одного боку, інвестиції вкласти туди не може і замовленнями не може забезпечити, а з іншого – людям, які там числяться, нараховується заробітна плата і, відповідно, зростає борг. На недержавних підприємствах таких проблем немає. Там є інвестори, які вкладають гроші, звичайно, враховуючи потреби підприємства. І як би не було важко, але в будь-якому випадку підприємства розвиваються.

Приватизація держмайна дасть змогу підвищити конкурентоспроможність країни на світовому ринку. Але щоб досягти цього, необхідно, по-перше, забезпечити високі темпи приватизації тих державних об’єктів, які не підлягають забороні. По-друге, використовувати програмно-цільовий підхід у стратегічно важливих галузях економіки країни, який полягає насамперед у розробці відповідними міністерствами програм розвитку тих чи інших галузей і, безумовно, ролі приватизації у цьому розвитку. По-третє, разом із об’єктами слід приватизувати й земельні ділянки, на яких ті знаходяться, і, нарешті, підвищувати економічну привабливість підприємств та залучати інвесторів.

У проекті Закону України «Про Державну програму при-ватизації» також визначено шляхи та способи приватизації як економічно привабливого, так і економічно непривабливого виробництва із запровадженням (у разі неможливості продати підприємство навіть після кількаразового виставлення на аукціон) так званих голландських аукціонів, спрямованих на зниження вартості об’єкта.

У Державній програмі передбачається три етапи приватизації: перший, який планується закінчити у цьому році, – це створення відповідної нормативно-законодавчої бази, яка б регулювала питання приватизації державного майна; другий, який заплановано провадити у 2011-2012 роках, – це створення масиву об’єктів для приватизації (здебільшого це так звані об’єкти малої та середньої приватизації); і третій етап передбачає передачу державних підприємств у приватну власність і завершення приватизації як широкомасштабного соціально-політичного проекту.

–Після завершення процесу масштабної приватизації відбудеться переорієнтація органів приватизації на цілі й задачі, які будуть більше пов’язані з питаннями управління державним майном. У тому числі Фонд держмайна буде діяти вже більше як орган державного управління, – зауважив начальник регіонального відділення ФДМУ.

Звичайно ж, запевнив Євген Казанський, приватизація на цьому не зупиниться і об’єкти продовжать передавати із державної у приватну власність, але така передача не носитиме настільки масового характеру, як ми спостерігаємо це протягом всього часу становлення незалежної України. Внаслідок такого поетапного впровадження приватизації планується зменшити частку державного сектора в економіці країни до 25% і отримати до державного бюджету від 50 до 70 млрд. гривень.

Стосовно діяльності регіонального відділення ФДМУ в Миколаївській області було зазначено, що з початку 2010 року відділенням приватизовано 11 об’єктів державної власності, забезпечено значну суму надходжень від продажу об’єктів держмайна, земельних ділянок під такими об’єктами, а також від продажу акцій. Всього за січень-серпень поточного року регіональним відділенням забезпечено надходження коштів від приватизації державного майна у сумі більше 3 млн. гривень, від оренди держмайна – у сумі більше 4 млн. гривень, залучення інвестицій більш як на 3,7 млн. гривень. Крім того, ведеться постійний постприватизаційний контроль підприємств стосовно виконання інвестиційних зобов’язань, створення нових робочих місць та робота з власниками щодо залучення інвестицій на придбані об’єкти.

Таким чином, Миколаївська область займає чільні позиції за темпами приватизації: зокрема ділить 4-5-те місце із Харківською областю за кількістю приватизованих об’єктів державної власності за 7 місяців 2010 року (попереду лише Вінницька, Львівська області та м. Київ), 6-те місце – за надходженням коштів від приватизації і 2-ге місце – за надходженням коштів від продажу земельних ділянок.

Тетяна КОРЕНКІВСЬКА
Фото автора