На сессии планируется внести изменения в Стратегию экономического и социального развития области на период до 2015 года. Сегодня подходит к завершению стадия согласования проекта Соглашения о социально-экономическом развитии Николаевской области до 2014 года, которое должны будут подписать Кабинет Министров и Николаевский областной совет, именно поэтому и необходимо внести некоторые изменения в областную программу.

Пока что, по словам и. о. начальника главного управления экономики ОГА Михаила Тульского, в предлагаемом проекте есть моменты, которые облгосадминистрацию не совсем устраивают.
К примеру, Министерство инфраструктуры не уделило должного внимания развитию николаевского аэропорта, а также развитию транспортной инфраструктуры (в частности, строительству путепровода и железной дороги в Николаеве для дальнейшего развития портов города). Кроме того, Министерство обороны пока не определилось с будущим шахтно-пусковых установок в Первомайском районе.

По мнению председателя постоянной комиссии Фукса, области необходимо больше внимания уделить передовому опыту не только в плане внедрения энергосберегающих установок и альтернативных источников энергии, но также начать реформирование жилищно-коммунального хозяйства в плане отопления жилого фонда. Особенно это важно сейчас, когда страна находится в некой неопределенной ситуации относительно цены на газ. Сегодня область демонстрирует неплохие показатели по газификации населенных пунктов, однако голубое топливо не должно быть единственным методом для решения вопроса с отоплением.

И хотя жители Николаевщины уже взяли на вооружение использование современных котлов и «ночного тарифа на электричество», процесс внедрения электроотопления должен идти более быстрыми темпами. Ведь не является секретом тот факт, что по уровню обеспеченности источниками электрической энергии Николаевская область считается одной из лучших в стране: кроме Южноукраинской АЭС, недавно был введен в эксплуатацию ветровой парк. Эти преимущества необходимо использовать, и они должны быть отражены в Стратегии экономического и социального развития области, уверены народные избранники.
В целом, депутаты рекомендовали вынести вопрос на сессию, указав на необходимость решения вопросов развития транспортной инфраструктуры, исходя из роли нашей области как транзитной территории.

Комиссией был рассмотрен и вопрос о прекращении деятельности коммунального предприятия «Фармацевтическая фабрика», которое на данный момент уже приватизировано. Сегодня инвестор погасил всю задолженность рабочим по заработной плате, а также все начисления по ней в различные фонды социального страхования. Работники фабрики переведены в штат нового предприятия. Также была ликвидирована кредиторская задолженность и переведены средства в областной бюджет, которые были предусмотрены приватизацией.

Депутаты поинтересовались дальнейшей судьбой фабрики. Как отметил начальник управления по вопросам коммунального имущества облгосадминистрации Андрей Налимов, хоть предприятие выставлялось на продажу без сохранения профиля деятельности, днепропетровский инвестор ООО «Провизор» планирует восстановить производство, которым фармфабрика славилась ранее.

В тот же день состоялось заседание постоянной комиссии областного совета по вопросам регионального развития, планирования, бюджета, финансов и инвестиций (председатель комиссии – Александр СМИРНОВ).
При обсуждении вопроса о внесении изменений в Стратегию экономического и социального развития области на период до 2015 года немало времени было уделено и вопросу дальнейшего развития и реализации экономического потенциала области. Особенно это касается развития морехозяйственного комплекса и других инвестиционных проектов.

К примеру, депутатов интересует перспектива проектирования и строительства терминала по приему природного сжиженного газа, реализация которого может дать толчок к развитию не только Очаковского района, но и всей области. Сегодня рассматривается несколько вариантов размещения площадки, причем у нашей области есть конкурентные преимущества перед другими регионами.

Однако особого движения навстречу со стороны Министерства инфраструктуры нет, поскольку в согласованный вариант стратегии развития области не включено предложение о строительстве железной дороги, которая просто необходима для такого комплекса.
Депутаты поддержали предлагаемый проект решения и рекомендовали вынести его на рассмотрение сессии облсовета.

Еще одним важным вопросом является утверждение областной Программы разработки градостроительной документации на 2012-2015 годы. Вызвана такая необходимость тем, что Верховной Радой принят Закон Украины «О регулировании градостроительной деятельности». По мнению разработчиков законодательного акта, он существенно уменьшит количество разрешительной документации, которую должны получать застройщики для начала строительства, а также сократит сроки принятия решения о выдаче разрешительной документации. Вместе с тем законом предусматривается довольно строгое использование земли населенных пунктов для застройки: при отсутствии градостроительной документации запрещается возведение каких-либо объектов.

Сегодня на территории области Генеральный план есть только у города Николаева, причем киевский институт «Гипроград» занимался разработкой этого документа значительное время и обошелся он в круглую сумму. Понятно, что далеко не все населенные пункты области имеют средства для создания собственных генпланов.
Сам Закон «О регулировании градостроительной деятельности» вступает в силу с 1 января 2013 года, то есть у области есть примерно год для решения данного вопроса.

В свою очередь, депутаты возразили, что за счет областного бюджета проблему не разрешить, поэтому придется искать другой путь, и он видится таким: заключение трехстороннего договора с инвесторами. То есть местная власть будет заниматься вопросом разработки градостроительной документации вместе с будущим застройщиком. Это сегодня, наверное, самый реальный путь.
Председатель комиссии Александр Смирнов поднял вопрос об упрощении доступа граждан к информации, касающейся генерального плана их населенного пункта.

Дмитрий ШВАРЦ

У залі були присутні Герої України, депутати обласної ради першого, другого, третього, четвертого, п’ятого та нинішнього шостого скликань, народні депутати України, голови обласних рад та виконкомів попередніх скликань, ветерани органів місцевого самоврядування Миколаївщини, міські, селищні та сільські голови, голови районних рад, депутати рад усіх рівнів, працівники виконавчих апаратів рад, начальники обласних управлінь, керівники установ, підприємств, організацій, вищих навчальних закладів, представники ЗМІ – всі ті, чия робота щоденно тісно пов’язана з життям територіальних громад області.

Почесне зібрання привітав голова Миколаївської обласної ради Ігор Сергійович Дятлов. Звернувшись до присутніх, він зазначив, що, мабуть, уперше за багато років на святкування Дня місцевого самоврядування в одному місці зібралося стільки представників місцевих рад: більше тисячі людей з районів, серед яких майже всі сільські та селищні голови Миколаївської області, а також депутати обласної ради різних скликань.

Серед присутніх під час святкування у залі були люди, яких можна назвати справжніми рекордсменами своєї справи, тому що в місцевому самоврядуванні області вони пропрацювали більше 30 років!
Зокрема Микола Миколайович Данилюк, який наступного року відзначатиме 40-річчя своєї діяльності на посаді Гур’ївського сільського голови Новоодеського району. Березнегуватський сільський голова Новобузького району Валентина Василівна Пуга вже 33 роки служить громаді. А робочий стаж Фрунзенського сільського голови Доманівського району Людмили Григорівни Ляховець налічує вже 32 роки.
Таке ставлення громади до своїх обранців, які кожні п’ять років складають іспит перед людьми та щоразу отримують відмінні оцінки у виборчих бюлетенях, як мінімум, заслуговує щирих слів вдячності.

Втім, є, на жаль, й інші приклади. Цього року 14 сільських голів було переобрано. З них четверо – з Жовтневого району, троє – з Вознесенського, двоє – з Казанківського та по одному з Арбузинського, Баштанського, Очаківського та Снігурівського районів. Це невтішна статистика, яка не робить честі ані обранцям, ані громаді та свідчить про явні помилки обох. Треба сподіватись, що перевибори цих керівників вже стали уроком для місцевих жителів, а до наступних чергових виборів свого представника до органів місцевого самоврядування громади відтепер ставитимуться більш відповідально й їхні обранці виявляться гідними своїх посад.

Ігор Дятлов нагадав, що у 2012 році в Україні стартує реформа місцевого самоврядування, яка має на меті посилити розвиток регіонів України. Президент України Віктор Янукович закликав керівників регіонів активно брати участь у впровадженні реформи місцевого самоврядування. У свою чергу, Українська асоціація обласних і районних рад, в яку входять усі районні ради Миколаївської області та обласна рада, вже подала до Адміністрації Президента свої пропозиції до цієї реформи. Адже Президент зазначав: «Будь-які кризи легше витримувати, якщо є сильне місцеве самоврядування».

Звертаючись до кожного учасника урочистих зборів, голова обласної ради Ігор Дятлов зазначив, що всі представники органів місцевого самоврядування несуть відповідальність за ситуацію в регіоні разом із центральними органами влади, тому потрібно бути готовими до напруженої роботи. Тим більше, що ця відповідальність підвищиться після втілення реформи у життя, адже у кожного відповідального працівника з’явиться більше важелів для вирішення місцевих проблем..

Нинішній рік – передвиборний. Кожний представник самоврядування був максимально зосереджений на виконанні передвиборних обіцянок. «Рік тому ми взяли на себе відповідальність, – нагадав Ігор Дятлов, – зібрали накази виборців, у яких зазначені найбільш болючі проблеми, і рік ми працювали над тим, щоб їх вирішити. Тому сьогодні є, про що звітувати перед жителями області».

Це 40 дитячих садків майже в усіх районах області, в яких був зроблений капітальний ремонт або реконструкція, а також новобудови. Програма реконструкції та відновлення аварійно небезпечних будівель дошкільних навчальних закладів сільської місцевості в обласній раді діє не перший рік. Тільки за три роки на заходи цієї програми було витрачено майже 12 мільйонів гривень з обласного бюджету.

До цього можна додати дитячі садки, у яких цього року спільними зусиллями провели газове опалення, відкрили додаткові групи, що були переведені на цілорічний режим роботи. В інших закладах створені навчально-виховні комплекси. Всього у 2011 році чимала робота була проведена у шістдесяти двох дошкільних навчальних закладах.

Ще одне досягнення – це одинадцять шкіл, у яких виконано капітальний ремонт за кошти бюджетів різних рівнів, а також залучено до цієї доброї справи спонсорів. Так, Ольшанський цементний завод за договором про соціальне партнерство профінансував ремонт Ольшанської школи на суму близько шести мільйонів гривень.

А в Очаківській школі №2 імені Шмідта проведено капітальний ремонт у рамках проекту гуманітарної допомоги, який фінансувався командуванням Збройних сил США в Європі, а також депутатами від Партії регіонів. Витрачено 4 мільйони 800 тисяч гривень.

Звичайно, якщо є бюджетні кошти, то організувати ремонт чи то новобудівлю легко. А от як працювати в умовах постійної нестачі фінансування з бюджету? Ігор Дятлов зазначив, що спонсорські кошти в цьому році вдалося залучити не тільки на ремонт шкіл, але й на інші соціальні об’єкти. Фактично без жодної копійки бюджетних коштів в області було відновлено чимало сільських клубів, фельдшерсько-акушерських пунктів, дитсадків та інших соціальних об’єктів.
Практику залучення спонсорських коштів для ремонту соціальних об’єктів на рівні області визнали успішною. Керманичам місцевих громад, які досягли позитивних результатів, Ігор Дятлов щиро подякував.

Він сказав також, що на всю країну стала відомою Богданівська школа з Доманівського району. При цьому важко сказати, чому саме ця школа привернула до себе стільки уваги з боку окремих політичних сил та засобів масової інформації. Мабуть, тому владі за рекордний строк – дев’ять місяців – удалося не просто відновити зруйновану попередньою владою школу, а фактично збудувати її заново, облаштувати, закупити нові меблі. І першого вересня діти змогли сісти за парти.

Попередня влада вклала в її ремонт три мільйони гривень, після чого школа в буквальному розумінні слова… впала. Свої звернення з приводу цієї проблеми почали направляти місцеві громади. Депутати обласної ради неодноразово виїжджали на місце та досліджували ситуацію. Щоб зберегти залишки колишньої будівлі, почали виділяти кошти не з державного, а з обласного бюджету. Мало того, що тодішня влада майже знищила школу, вона ще й відмовилася виправляти свої помилки. Нова влада не тільки повернула завдані збитки, але й з нуля звела абсолютно нову будівлю. Ігор Дятлов запевнив присутніх, що ті незначні дефекти, які сьогоднішня опозиція, а фактично вчорашня влада, намагається представити як нездоланні проблеми, упродовж року будуть усунуті без додаткової оплати. Про це вже укладено договір із підрядником.

Окрім шкіл та дитячих садків, ще одним пріоритетом у роботі рік тому обласна влада визначила сферу медицини. Цього року близько третини мільярда гривень з обласного бюджету було направлено саме на заклади охорони здоров’я. У Миколаївській обласній дитячій лікарні зроблено капітальний ремонт відділення інтенсивної терапії новонароджених. На обласній станції переливання крові проведено капітальний ремонт відділу заготівлі крові. Опалювальні роботи виконані в Обласному центрі профілактики та лікування хворих на СНІД та в Обласному протитуберкульозному диспансері. Розпочато підготовку до будівництва обласного перинатального центру. Вже виготовлено проектно-кошторисну документацію, вартість якої становила майже мільйон гривен. Будівництво цього надзвичайно важливого соціального об’єкта розпочнеться у 2012 році на території Миколаївської обласної лікарні.

Ігор Дятлов додав, що проведено реконструкцію в п’яти центральних районних лікарнях, а також ФАПах, амбулаторіях та поліклініках сільських населених пунктів.
Цього року на водозабезпечення та водовідведення районів із обласного бюджету було направлено близько п’яти мільйонів гривень. Завдяки цьому проведено ремонтні роботи каналізаційних мереж, водопроводів, систем водозабезпечення, артезіанських свердловин в Арбузинському, Врадіївському, Казанківському, Новобузькому, Новоодеському, Очаківському, Первомайському та Доманівському районах.
Газифіковані чотири села нашої області: Степанівка Веселинівського району, Михайлівка Братського, Дмитрівка Казанківського та Новоолександрівка Єланецького районів.

Єдиним районом Миколаївщини, до якого не дійшло «блакитне паливо», залишається Снігурівський. Районна рада тричі направляла звернення до обласної ради. Обласна рада стільки ж разів зверталася до попередніх Прем’єр-міністра та Президента, але навіть не завжди отримувала відповіді. Після обрання нового Президента України і Прем’єр-міністра та завдяки наполегливості місцевих громад та підтримці депутата обласної ради й губернатора Миколи Круглова, нарешті жителів Снігурівського району почули на найвищому рівні. Підведення газопроводу до Снігурівки розпочнеться у наступному році. Можна сподіватися, що ще одна проблема снігурівчан, нарешті, буде вирішена.

Але життя залишає для вирішення ще багато непростих питань. Так, районна та обласна ради не раз порушували питання про ремонт очисних споруд виправної колонії №5, у якій утримуються хворі на туберкульоз в’язні зі всієї України. Попередній уряд, знову-таки, ніби не помічав цієї проблеми. Нинішнє керівництво країни вже передбачило відповідні кошти, й наступного року розпочнуться роботи зі знешкодження цього основного джерела розповсюдження туберкульозу на півдні України.

У селі Прибужжя Доманівського району є Будинок культури, ремонт якого у 2009 році обійшовся попередній владі у півтора мільйона гривень. У результаті цього ремонту дах почав протікати, а внутрішні приміщення покрилися пліснявою. Підприємство, яке проводило ремонтні роботи, зникло… Подібних об’єктів, на яких тодішня влада відмивала кошти, на жаль, немало. Якщо до 2001 року в Миколаївській області ще з радянських часів залишалося два недобудовані будинки культури, то за останні роки ця кількість збільшилася до ста двадцяти! І в усі вкладено бюджетні кошти, зароблені громадою. За один рік нинішня влада виправила чимало помилок своїх попередників. Є порозуміння з новим начальником управління капітального будівництва, який реагує на звернення місцевих рад. Тільки за цей рік 20 сільських будинків культури, музеїв та інших закладів культури відреставровано на загальну суму 4 мільйони 700 тисяч гривень.

Голова облради навів кричущий факт: у райцентрі Братському десять років тому згорів Будинок культури. Весь цей час ніхто не міг вирішити проблему. Сьогодні кошти знайшли. До кінця грудня Будинок культури в Братському буде відновлено.

Депутати обласної ради у цьому році зосередили свою увагу на роботі комунальних підприємств. На жаль, більшість із них виявилися збитковими. Проте, завдяки досвіду окремих депутатів, які керують власними підприємствами, завдяки тому, що депутати профільної комісії постійно виїжджали на комунальні підприємства та досліджували їхню роботу, сьогодні вже є перші досягнення.

Якщо на початку року при попередньому керівництві КП «Фармація» мало збитки та була тенденція до того, що рік підприємство закінчить банкрутом, то новому керівникові вдалося зламати цю тенденцію, і сьогодні можна впевнено казати, що рік «Фармація» закінчить з прибутком. Завдяки оновленому менеджерському складу та допомозі депутатів, КП «Фармація» вдалося розширити асортимент, мережу аптек, переглянути цінову політику. В цілому рівень торговельної націнки знизився на 11%. Якщо з початку минулого року при попередньому керівництві було закрито 50 аптечних пунктів «Фармації», то цього року не тільки не закрито жодної аптеки, а навіть проведена робота та відкрито кілька аптек в обласних та районних медичних установах. Такий результат роботи комунального підприємства став можливим завдяки активній роботі депутатського корпусу та профільної комісії.

Велику увагу представники влади приділяли місцевим дорогам. Загальну суму, яка виділяється з державного бюджету на дороги Миколаївщини, вдалося збільшити майже втричі. За останні два роки ми отримали шістсот двадцять мільйонів гривень, а за попередні два роки область отримала двісті вісімнадцять мільйонів гривень. Через збільшення фінансування наразі завершуються роботи з ремонту траси на Одесу, відновлено дороги на Первомайськ, Вознесенськ, Київ. Розпочато роботи на Кіровоградському та Криворізькому напрямках. Окрім того, цього року проведено ремонт доріг у 17 районах і чотирьох містах Миколаївської області. А наступний рік буде присвячений ремонту комунальних доріг безпосередньо в районах. Місцева влада розраховує на суму в 600 мільйонів. Мешканці сіл повинні мати змогу безперешкодно діставатися до районного центру.

Таким чином, узагальнив Ігор Дятлов, за рік досягнуто немало, і владі є чим пишатися. Втім, залишаються і проблеми. Наприклад, продовжують працювати незаконні кар’єри. Мета представників влади – не просто закрити незаконні кар’єри, а створити такі умови для підприємців, щоб вони могли працювати легально та чесно сплачувати податки. Адже сьогодні підприємець, який бажає узаконити свою діяльність, робить для цього певні кроки: отримує узгодження сільської ради, районної, обласної, але потім чекає на погодження профільного міністерства від кількох місяців до кількох років.

Щоб вирішити проблему комплексно, депутати обласної ради розробили пропозиції та направили їх до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів. Зокрема було запропоновано розширити повноваження обласних рад щодо надання спеціальних дозволів, аби спростити процедуру отримання дозволів для підприємств, які прагнуть легально працювати та добросовісно сплачувати податки. А також – збільшити розміри штрафів за розкрадання надр; упровадити механізм розрахунку й відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про надра. Пропозиції депутатів Миколаївської обласної ради вже враховані у новій редакції Кодексу України про надра. На черзі – затвердження кодексу Верховною Радою.

Ігор Дятлов запевнив учасників урочистих зборів, що вони завжди можуть розраховувати на його підтримку, якщо їхня мета – дієва допомога громаді.
Після закінчення доповіді відбулася церемонія нагородження кращих представників місцевого самоврядування нашої області. Для них пройшов святковий концерт за участю колективів Обласного Палацу культури та відомої миколаївської співачки Наталі Баштової. На завершення чудовим подарунком для гостей став концерт легендарного білоруського гурту «Песняры», який завітав на свято за особистим запрошенням Ігоря Дятлова. Після кожного виступу глядачі віддячували артистам гучними оплесками та букетами квітів, а завершальна пісня «Белоруссия» настільки розчулила миколаївців, що вони аплодували, стоячи.

Ірина ПАВЛОВА
Фото Віктора ЩЕРБИНИ

НА ЗНІМКАХ (2-8): у залі не було вільних місць; нагороду отримує депутат облради Віссаріон Кім; грамота Верховної Ради України – заступнику голови Доманівської райради Олександру Воєводіну; подяка обласної ради оголошена Юліі Мазановій, начальнику відділу виконавчого апарату Новоодеської райради; на першому плані – депутати обласної ради; у глядацькій залі; виступають «Песняры».

«КРОВОПУСКАННЯ»  ДЛЯ  МЕДИЦИНИ

Першим у порядку денному стояло питання «Про звіт голови постійної комісії обласної ради з питань соціальної політики, охорони здоров’я, материнства, дитинства та розвитку зон відпочинку. Голова постійної комісії Віктор Відяпін зазначив, що одна із найгостріших проблем, над вирішенням якої працюють члени комісії, – це ситуація довкола Снігурівської виправної колонії №5, розташованої на території Центральної сільської ради. Віктор Олександрович повідомив, що є певні зрушення щодо поліпшення екологічного стану закладу, в якому утримуються в’язні, хворі на туберкульоз. Проте і зробити ще належить чимало, аби колонія перестала бути розсадником в області небезпечної хвороби.

Тривожною щодо захворюваності на туберкульоз залишається й ситуація у Врадіївському, Новоодеському та Єланецькому районах. У полі зору постійної комісії – й боротьба із ВІЛ/СНІДом, профілактика цих соціальних хвороб тощо.

Під час обговорення депутат від КПУ Микола Дзарданов звернув увагу на необхідності інтенсифікації реалізації програми гемодіалізу.
– Гемодіаліз, – сказав у відповідь В. Відяпін, – це «кровопускання» для системи охорони здоров’я. Лише на здійснення гемодіалізу для однієї людини за пять років було витрачено 700 тисяч бюджетних гривень. Але ж у нас є ще онкологія, гемофілія, розсіяний склероз…

До програми гемодіалізу щороку залучаються все нові пацієнти, водночас чинне законодавство фактично робить неможливим трансплантацію нирок, яка дозволяє хворим жити повноцінним життям. Відтак на пропозицію голови постійної комісії та за підтримки депутатського корпусу буде підготовлено відповідне звернення до депутатів Верховної Ради щодо спрощення процедури трансплантації.

Узявши звіт В. Відяпіна до відома, сесія рекомендувала постійній комісії обласної ради у подальшій роботі більше уваги приділяти контролю за виконанням обласної Програми «Репродуктивне здоров’я населення Миколаївської області», зокрема щодо створення перинатального центру; контролю за виконанням обласних програм та рішень обласної ради, що стосуються забезпечення кваліфікованими спеціалістами закладів охорони здоров’я у сільських населених пунктах; розробці та внесенню на розгляд обласної ради проектів обласних програм «Здоров’я нації», запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на наступні роки; вивченню досвіду роботи профільних постійних комісій обласних рад інших регіонів нашої держави.

БАЖАННЯ  Є, ЗЕМЛІ  –  КАТМА…

Здоров’я людей залежить і від того, наскільки зеленим буде наш степовий край. На жаль, наразі лісистість Миколаївщини є далекою від науково обгрунтованих норм, становлячи 4 відсотки при рівні оптимальної лісистості у 7 відсотків. Як зазначив доповідач з даного питання – перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Гурко, низький показник лісистості насамперед пов’язаний із відсутністю вільних земель для насадження нових зелених масивів. Таким чином, лісівники регіону за останній рік отримали лише 1600 гектарів землі для заліснення, що становить аж… 30 відсотків до планових показників. То як за таких умов виконати програму «Ліси Миколаївщини 2001-2015 рр.»?

Під великим питанням – й створення полезахисних та прибережних лісосмуг, що має велике значення для сталого сільгоспвиробництва та захисту річок й інших водойм.
Є й інший бік медалі, суто економічний. Через недоотримання земель під заліснення, область щороку може втрачати 23 мільйони гривень державних коштів та сотні робочих місць.

З метою кардинального вирішення проблеми, лісове відомство розробило Концепцію регіональної системи лісорозведення та лісовідведення зі схемою заліснення території області. Ця Концепція дозволить зарезервувати під майбутні ліси необхідні площі, а також зберегти унікальну степову рослинність Південного Прибужжя.
Депутати підтримали запропонований проект рішення.

Начальник головного фінансового управління облдержадміністрації Вадим Іщенко доповів з питання внесення змін до обласного бюджету Миколаївської області на 2012 рік. Таке коригування основного фінансового документа області продиктовано змінами в деяких законодавчих актах та рішеннях центральних органів влади. У проекті рішення враховані й побажання депутатського корпусу щодо виконання соціальних наказів виборців. Доопрацьований проект рішення знайшов підтримку в повноважних представників обласної територіальної громади.

БУДЕ  ЩЕ  ОДИН  ЛАНДШАФТНИЙ  ПАРК

Два питання порядку денного стосувалися парків. Один із них – регіональний ландшафтний парк «Висунсько-Інгулецький» – лише належить створити.
У цілому депутати схвально віднеслися до такої перспективи, адже подібний об’єкт довзолить не лише зберегти, а й примножити біорізноманіття степової частини Миколаївщини. Єдине, на що звернув увагу депутат Станіслав Мартиросов: а чи погоджене дане питання із місцевими органами самоврядування?

– Погоджено і з сільською радою, – відповів своєму колезі Ігор Дятлов, – і з районною радою, позачергова сесія якої відбулася буквально вчора. Районні депутати одностайно висловилися за створення регіонального ландшафтного парку «Висунсько-Інгулецький».
Такої ж думки при голосуванні були й депутати Миколаївської обласної ради.

Щодо парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва «Ліски», то він радує миколаївців та гостей обласного центру ось уже майже чотири десятиліття. Міський голова Володимир Чайка зауважив, що з метою зниження транспортної напруги в центральній частині Миколаєва, необхідно побудувати автодорогу через мікрорайон Ліски. Проте територія парку при цьому не зменшиться, навпаки – збільшиться на 0,9 гектара. Депутати проти такої постановки питання не заперечували.

НАВІЩО  ТАКЕ  «ТАКСІ»?

Проте не щодо усіх пунктів порядку денного присутні були налаштовані благодушно. Так, уже не один рік справедливе занепокоєння депутатів викликає діяльність комунального підприємства «Автотрансобслуговування». Й справді, як так сталося, що підприємство, яке мало б щонайменше забезпечувати власну самоокупність, щороку «уриває» з обласного бюджету сотні тисяч гривень, котрі так необхідні для поліпшення стану об’єктів соціально-культурного призначення області?

У 2009 році збиток КП «Автотрансобслуговування» становив 125 тисяч гривень, у 2010-му – 80 тис. грн., а за 9 місяців поточного року – аж 251 тисячу гривень. Фактично підприємство, котре раніше обслуговувало потреби у транспорті облдержадміністрації та обласної ради, нині задовольняє лише потреби облради.

– Але там працює 27 чоловік, а реально використовується для обслуговування апарату обласної ради тільки дві автомашини, причому я цим транспортом не користуюсь, – зазначив Ігор Дятлов. – До того ж на ремонт будівлі КП «Автотрансобслуговування» слід винайти 3-4 мільйони гривень.

Треба також врахувати, що, за повідомленнями у пресі, ціна одного кілометра перевезення комунальним підприємством обходиться дорожче, ніж… послуги таксі. То чи є сенс зберігати таке підприємство, в якому, вочевидь, надто роздуті «управлінські кадри»?

Немає, погодилися з головою обласної ради депутати. Тож припиняючи роботу КП «Автотрансобслуговування», водночас його приєднують до іншого комунального підприємства – «Фармація». Роботу збережуть лише ті працівники, які реально потрібні для виконання покладених завдань із перевезення працівників апарату облради.

«ДІМ  МРІЇ»  ВАСИЛЯ  ФЕДОРОНЧУКА

Що називається, дісталося на горіхи директорові Миколаївського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» Василю Федорончуку. Бадьорий звіт Василя Михайловича на умовну тему «Ми активізували свою роботу» був фактично спростований виступами депутатів.

Так, голова постійної комісії облради з питань житлово-комунального господарства, будівництва, приватизації та власності Олександр Зубко повідомив, що 2010 року з 4,5 мільйона бюджетних гривень, виділених для забезпечення молоді житлом, було використано лише 650 тисяч гривень. А всі гроші, що йшли по лінії Держбюджету, «згоріли», не будучи освоєними. «У 2011 році, – додав Олександр Михайлович, – по Програмі доступного житла для молоді спостерігається подібна ситуація. Але ж ми повинні закріпити молодих спеціалістів на селі. Фонд не справляється зі своєю роботою!».

А голова планово-бюджетної постійної комісії Олександр Смирнов навів і зовсім кричущий факт: на нещодавній нараді у Вознесенському районі жоден сільський голова, ні навіть профільний заступник голови райдержадміністрації не знали про те, що існують подібні програми для молоді. «Василь Федорончук вичерпав себе, – зробив висновок голова комісії, – і не спроможний реалізувати ті пропозиції, що дають йому депутати».

– Вчора відбулася колегія управління охорони здоров’я, – навів ще один приклад «успішності» роботи регіонального відділення Віктор Відяпін. – Я поставив перед керівниками районних медичних закладів одне запитання: скільки молодих фахівців уклали контракти на отримання житла? Як виявилося, нуль…

І лише один депутат, представник «Фронту змін» Тарас Кремінь, висловив цілковите сприяння діяльності В. Федорончука на його нинішній посаді. «Я отримав кредит за цією програмою, і я дуже задоволений. Не думаю, що потрібно говорити про довіру чи недовіру зараз, слід дочекатися підсумків року…».
Підвів риску під дебатами голова обласної ради Ігор Дятлов:

– Вислухавши доповідь директора регіонального відділення Фонду, я взагалі не зрозумів, що він сказав. У нас нібито все добре. Можливо, у керівника й справді все гаразд, але не у молодих людей, котрі могли б повернутися у сільську місцевість, якби там були створені відповідні умови. Ми провели аналіз і з’ясували, що за 11 років дії Програми тільки 18 мешканців сіл та районів отримали кредит на придбання житла. Лише через два місяці після затвердження Координаційною радою список молодих сімей на отримання кредиту надійшов до апарату обласної ради. Але коли ми обдзвонили цих «щасливчиків», то виявилося, що вони навіть не знають, що включені до списку! Зрозуміло, що за стислі строки – до кінця року – у багатьох людей не буде можливості зібрати необхідні кошти та документи. Якби Федорончук вийшов зі свого кабінету й поїхав на місця, впевнений, не було б такої гостроти проблеми.

Голова облради навів такий приклад: молодий випускник медичного університету два роки працював у районній лікарні. Там, не виходячи від свого робочого місця, і мешкав. Молода людина і бажала б продовжити свою трудову біографію у сільській місцевості, але саме через відсутність житла була вимушена повернутися до обласного центру.

А саме в цей час Василь Федорончук продовжував у Миколаєві будувати «Дім мрії», в якому вартість одного квадратного метра житла вже перевалила за… 5200 гривень. Отже, двокімнатна квартира у цьому домі площею 90 квадратних метрів коштуватиме молодій родині півмільйона гривень. Виникає запитання: кому потрібно таке дороге житло?

Обговоривши діяльність регіонального відділення Фонду та його директора Василя Федорончука, депутати висловили невдоволення результатами роботи та поставили питання перед виконавчими органами влади про зміну керівника. Що ж, терпець у депутатів, що називається, увірвався.

АБИ  НЕ  ПОТЯГНУВ ДО  ДНА…

Не задовольняє представників обласної територіальної громади й юридичний статус санаторію-профілакторію «Інгул». Річ у тім, що цей оздоровчо-лікувальний заклад перебуває на балансі державного підприємства «Суднобудівний завод ім. 61 комунара». Суднобудівне підприємство, яке фактично «дихає на ладан», тягне за собою у прірву й об’єкт, що працює успішно: через мільйонні борги заводу часом то блокуються рахунки санаторію, то вимикається світло, то трапляються інші небажані катаклізми…

Цьому неподобству вирішено покласти край. Миколаївський міський голова В. Чайка вважає, що неважливо, в яку власність перейде «Інгул» – обласну чи міську. Головне, щоб цей унікальний заклад й надалі функціонував, приносячи людям користь. Відтак було проголосовано звернення депутатів Миколаївської обласної ради до Кабінету Міністрів України щодо передачі санаторію-профілакторію «Інгул» з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області. Тепер – слово за народними обранцями.

ПІД  ПРИЦІЛОМ  –  РОБОТА  ПРАВООХОРОНЦІВ

На завершення своєї роботи присутні заслухали «силовиків» області. З інформацією про стан законності та заходи щодо її зміцнення виступив прокурор області Володимир Гальцов. А про стан боротьби зі злочинністю доповідав начальник обласного УМВС Михайло Слєпаньов.

І якщо обласному прокуророві багато питань не поставили – очевидно, з огляду на його нещодавнє призначення на цю відповідальну посаду, то генерал-майору міліції довелося відповідати «по повній».
Так, депутат Алла Могилевська дорікнула, що в Очакові й досі практично відкрито, ні від кого не приховуючись, працює чимало залів з ігровими автоматами. «Ми боремось із цим», – лаконічно відповів головний міліціонер області.

Проте про рівень такої боротьби та її «ефективність» красномовно розповіла депутат Тетяна Фабрикова:
– Я подзвонила на «телефон довіри» УМВС й на умовах конфіденційності повідомила про факт функціонування одного із залів ігрових автоматів. Але за тиждень нічого не змінилося. Телефоную до міліції знову, а дівчина на іншому кінці дроту мене ошелешила: ви ж не повідомили своє прізвище…

А депутат Володимир Погорєлов звернув увагу начальника УМВС на недостатню кількість дільничних інспекторів міліції, кожен із яких обслуговує по 5-8 сіл, часто-густо не маючи транспорту. На думку Володимира Григоровича, поліпшити якість безпеки в населених пунктах могло б відродження добровільних народних дружин.
Михайло Слєпаньов пообіцяв уважно розглянути та врахувати в подальшій роботі цю та інші пропозиції депутатів обласної ради.

Наостанок – про кадрові питання. Депутат обласної ради від «Фронту змін» Тетяна Фабрикова написала заяву про добровільне складання депутатських повноважень у зв’язку із сімейними обставинами. Втратила один багнет і «Батьківщина»: лави миколаївських соратників найвідомішого «постояльця» Лук’янівського СІЗО залишає депутат Андрій Білосохов.
Таким чином, фракція «БЮТ-«Батьківщина» в обласній раді, зменшившись до чотирьох адептів білосердечної ідеї, фактично розвалилася, адже мінімально необхідна кількість для фракції – п’ять членів…

***

Зважені, конструктивні рішення були прийняті й з інших питань порядку денного.

Андрій ТЮРІН
Фото Віктора ЩЕРБИНИ

НА ЗНІМКАХ: Ігор Дятлов і Володимир Пащенко; Микола Дзарданов; у сесійній залі; Володимир Фукс і Олександр Голодницький; заступники голови ОДА Ігор Катвалюк, В’ячеслав Рукоманов, Геннадій Ніколенко (перший заступник); у секретаріаті сесії; у сесійній залі (на першому плані – Олександр Лівік); Володимир Погорєлов і Віктор Губанов.

Але перед початком засідання присутні виконали приємну місію, привітавши голову Веселинівської райдержадміністрації Олександра Коваля, якому І. Дятлов урочисто вручив відзнаки облдержадміністрації та обласної ради – за багаторічну сумлінну працю та з нагоди ювілею. Також із ювілейною датою депутати поздоровили свою колегу А.С. Могилевську, а просто із днем народження – О.В. Бєлінського та П.В. Зіброва.

Із задоволенням голова обласної ради вручив букет чудових квітів та подяку обласної ради депутату Радсадівської сільської ради Миколаївського району Ірині Найдич, котра взяла активну участь у спартакіаді серед депутатів рад різного рівня.

Були озвучені й кадрові рокировки, що відбулися у міжсесійний період. Зокрема новим головою ради обласної організації ветеранів України обрано Михайла Шинкарьова.
Щодо сесійних питань, то депутати заслухали й затвердили звіт голови постійної комісії обласної ради з питань соціальної політики, охорони здоров’я, материнства, дитинства та розвитку зон відпочинку В.О. Відяпіна; внесли доповнення до обласної Цільової програми «Ліси Миколаївщини 2001-2015 рр.»; відкорегували обласний бюджет на 2011 рік.

Тривалим у часі стало обговорення роботи Миколаївського регіонального управління Державного фонду сприяння молодіжному будівництву. Розкритикувавши діяльність фонду в цілому й керівника регіонального управління Василя Федорончука, зокрема, депутати поставили питання руба, не вбачаючи доцільності подальшого перебування названої особи на цій посаді.

Сесія ухвалила два звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, обласних рад – щодо спрощення процедури закупівлі закладами охорони здоров’я послуг з постачання енергоносіїв та щодо спрощення здійснення процедур закупівель за державні кошти. У цьому питанні, від вирішення якого залежить життя і здоров’я багатьох українців, обіцяли своє сприяння народні депутати Володимир Матвєєв та Сергій Майборода, котрі були присутні у сесійній залі.

По завершенні сесії голова обласної ради Ігор Дятлов дав прес-конференцію для представників засобів масової інформації.
Детальніше про хід VII сесії обласної ради шостого скликання та прийняті на ній рішення читайте у наступному номері «РП».

Андрій ТЮРІН
Фото Віктора ЩЕРБИНИ
НА 1-му ЗНІМКУ: вітання Аллі Могилевській.

Как отметил председатель постоянной комиссии облсовета по вопросам регионального развития, планирования, бюджета, финансов и инвестиций Александр Смирнов, главным финансовым управлением облгосадминистрации были внесены предложения депутатских комиссий, поэтому проект внесения изменений целесообразно рассмотреть на сессии областного совета.
Кроме того, на сессии будет рассмотрен вопрос о создании на территории Березнеговатского района регионального ландшафтного парка «Висунско-Ингулецкий» общей площадью более 2700 гектаров.

На сессии с информацией выступят начальник УМВД Украины в Николаевской области Михаил Слепанев и прокурор Николаевской области Владимир Гальцов. Если первый расскажет о состоянии борьбы с преступностью, охраны общественного порядка и результатах деятельности милиции на территории области, то второй, кроме результатов деятельности прокуратуры, сообщит о состоянии законности и мероприятиях по ее укреплению.
Члены президиума поддержали и вынесение на сессию вопроса о прекращении права пользования недрами ОАО «Александровский гранитный карьер».

Также в пятницу будет рассматриваться вопрос о прекращении деятельности областного КП «Автотрансобслуживание», руководством которого не приняты какие-либо меры по улучшению финансового состояния на предприятии.

Скорее всего, на сессии депутаты поддержат проект решения об изменении границ парка-памятника садово-паркового искусства «Лески», расположенного в областном центре. Вызвано это необходимостью строительства объездной дороги.
Целый ряд вопросов сессии касается здравоохранения и физической культуры.

Дмитрий ШВАРЦ
Фото Виктора ЩЕРБИНЫ

Однако, несмотря на значительные достижения и прекрасную репутацию, училище нуждается в проведении срочного капитального ремонта одного из своих корпусов, расположенного по улице Советской, 10а. По подсчетам, ремонтные работы будут стоить 9,76 миллиона гривен. Понятно, что сегодня, в конце финансового года, такие деньги в бюджете едва ли можно изыскать. Депутаты поддержали предложение, что капремонт здания нужно проводить в несколько этапов, поэтому они рекомендовали главному финансовому управлению облгосадминистрации при формировании областного бюджета на следующий год рассмотреть возможность выделения средств на этот объект.

Поступило в постоянную комиссию и письмо от Казанковской райгосадминистрации и районного совета относительно создания мемориального музея Павла Глазового. Депутаты согласились с необходимостью создания подобного объекта, особенно с учетом того, что ежегодно в Казанке проходит большой фестиваль, посвященный памяти выдающегося украинского поэта-сатирика.

Вместе с тем депутаты обратились к Казанковской райгосадминистрации и районному совету с пожеланием предоставить более детальную информацию об основателе музея, его форме собственности и так далее. Тогда уже можно будет искать с учетом бюджетного законодательства пути решения данного вопроса.
Не менее важным для членов комиссии стало рассмотрение вопроса о сохранении и дальнейшем использовании или утилизации фильмофонда ОКП «Киновидеопрокат».

Как убедились депутаты на практике, сегодня провести оцифровку того материала, что остался после ликвидации вышеуказанного предприятия, является довольно-таки дорогостоящим удовольствием. Но вместе с тем есть и альтернативные варианты, причем фирма, предложившая сотрудничество, находится в Николаеве. Поэтому, чтобы не терять время, постоянной комиссией даны рекомендации управлению культуры облгосадминистрации детально подготовить этот вопрос (а именно определиться с примерными сроками выполнения, этапами и субъектом), чтобы уже на следующем заседании можно было говорить о вынесении вопроса на сессию областного совета, которая и может выделить средства из областного бюджета на проведение работ.

Аналогичная ситуация возникла и при рассмотрении вопроса о приобретении современного сканера для Николаевской областной универсальной научной библиотеки имени Гмырева. Депутаты согласились, что такая аппаратура просто жизненно необходима для заведения, в котором хранится не одно редкое издание, однако средства на это можно заложить только в областном бюджете следующего года.

Довольно серьезным вопросом для области является обеспечение спортсменов – победителей и призеров олимпийских игр, чемпионатов мира и Европы достойными жилищными условиями. Именно об этом говорилось во время обсуждения хода выполнения областной Программы развития физической культуры и спорта.

Актуальность проблемы заключается в том, что в 2012 году состоятся Олимпийские игры в Лондоне, а на протяжении 2009-2011 годов в бюджете не предусматривались средства на приобретение жилья.
Поэтому члены комиссии поддержали предложение при формировании бюджета Николаевской области на 2012 год предусмотреть 500 тысяч гривен на приобретение жилья и 600 тысяч гривен на денежные вознаграждения в зависимости от спортивного результата.

Понятно, что даже этих средств недостаточно, поэтому, кроме Программы развития физической культуры и спорта, депутаты рекомендовали облгосадминистрации рассмотреть возможность использования Программы обеспечения молодых семей и одиноких молодых граждан жильем, а также резервы Государственного фонда содействия молодежному жилищному строительству.

Помимо этих вопросов, депутаты на месте ознакомились с тем опытом, который имеет Мешково-Погореловский образовательный округ Жовтневого района.
После того как в 2003 году в районе было принято решение о создании пяти образовательных округов, прошло восемь лет, и за это время Мешково-Погореловская общеобразовательная школа І-ІІІ ступеней стала одним из лучших примеров, как может реализовываться идея комплексного обучения подрастающего поколения.

Кроме современного обучения (а об уровне компьютеризации учебного заведения могут помечтать и городские школы), здесь располагаются школа искусств, районный центр внешкольного образования, группы продленного дня, а также детский сад на двадцать детей.

То есть, приходя в школу еще в пятилетнем возрасте, ребенок к концу одиннадцатого класса становится всесторонне развитым молодым человеком со средним и музыкальным образованием. А с полученными в этом образовательном округе знаниями можно штурмовать любые жизненные вершины.

Дмитрий ШВАРЦ
Фото автора
 
НА СНИМКАХ: новенькие нетбуки помогают в обучении; Николай Кравченко и Светлана Горик, директор Мешково-Погореловской ООШ I-III ст.; члены комиссии изучают опыт Мешково-Погореловского образовательного округа; тихий час у группы детей пятилетнего возраста, размещенной в стенах школы.

Но как только эти закрытые заседания оканчиваются, отдельные депутаты перед камерами телевидения, диктофонами журналистов начинают выдумывать информационные поводы: требуют декриминализировать статью Уголовного кодекса, обсуждают решения комиссий, прикрываясь религией, рассуждают о судьбе предприятий, о которых не вспоминали столько лет, пока являются депутатами, зачитывают «спущенные» из Киева заявления и многое другое. При этом почти каждый из сегодняшних т. н. оппозиционеров – это депутат далеко не первого созыва и над проблемами города и области обязан работать как минимум второй созыв подряд. Я понимаю, что на носу – выборы в Верховную Раду, а скандал – один из методов заявить обществу о себе. Однако напоминаю депутатам, даже сменившим партийную окраску и поменявшим бело-сердечные флаги на зеленые, что люди ждут выполнения обещаний, независимо от того, под флагами какой политической силы вы эти обещания давали. Я причисляю себя к правящей партии и сегодня с гордостью могу сказать, что мы уже сейчас, спустя год работы, значительно улучшили состояние дорог (отремонтированы Одесская, Киевская трассы, начат ремонт направления на Кировоград, в Корабельном районе отремонтирована объездная дорога, также ремонт дорог проведен в 19 районах и 4 городах области), постепенно выводим Николаевскую область с последних позиций в вопросе газификации сел на более высокий уровень, в следующем году полностью закроем проблему дефицита школьных автобусов, уже значительно продвинулись в вопросе освещения сельских населенных пунктов, за спонсорские средства сдвинули с мертвой точки проблему детских площадок – малыши уже освоили порядка 150 площадок, на следующий год наметили масштабную работу по изменению работы городского транспорта, и этот список можно продолжать долго. Это сделано за год, без громких заявлений и кричащих высказываний в сторону предыдущих руководителей области. В который раз призываю прекратить популистские заявления, перестать выдумывать скандалы на пустом месте и вместе с нами работать. Мы все – жители Николаевской области, мы все вместе отвечаем за состояние этого региона, от каждого из нас, от наших общих решений зависит не только будущее, но и настоящее каждой николаевской семьи. Вспомните об этом, и давайте вместе решать те важные вопросы, которые поручили нам люди в своих социальных наказах.

Игорь Дятлов,
председатель Николаевского областного совета

Была поддержана депутатами и Комплексная программа профилактики преступности и усовершенствования системы защиты конституционных прав и свобод граждан в Николаевской области на 2011-2015 годы. Как отметил в выступлении первый заместитель начальника управления МВД Украины в Николаевской области Валерий Радченко, в 2006-2010 годах уже действовала подобная программа профилактики преступности, которая принесла достаточно весомые результаты, что и стало основанием для ее продления. Докладчик поблагодарил депутатский корпус за выделение в рамках предыдущей программы 2,2 миллиона гривен, что позволило приобрести 46 автомобилей и большое количество средств связи (на сумму 400 тысяч гривен).

Обсуждая программу, народные избранники высказали несколько пожеланий относительно ее будущей корректировки. Так, Александр Токарев предложил часть ресурса будущей программы выделить на покупку средств связи и автомобилей для полка внутренних войск, а Игорь Овдиенко озвучил несколько болезненных вопросов для Николаева и области: воровство железнодорожного полотна и канализационных люков. Решено было рассмотреть первое предложение на заседании профильной комиссии, а факты краж В. Радченко пообещал проверить и доложить о результатах.

Депутат Владимир Погорелов поднял вопрос об обеспеченности участковых инспекторов стационарными оборудованными кабинетами, что, увы, часто является редкостью. Но и этот вопрос должен быть решен. Депутаты-аграрии облсовета предложили выделить такие помещения за счет собственных хозяйств.

Детально обсудили депутаты и ситуацию с незаконными карьерами. В свою очередь, И. Дятлов напомнил, что в области продолжает действовать специальная комиссия, в состав которой входят депутаты, представители правоохранительных органов, контролирующих служб. Однако без сигналов из районов по работе таких карьеров нельзя говорить о высокой результативности комиссии.

Конечно, ситуация усугубляется тем, что уголовная ответственность существует для тех горе-предпринимателей, которые занялись «разработкой» природных ресурсов общегосударственного значения, а для воровства ресурсов местного значения предусмотрена административная ответственность в виде штрафа в 170 гривен. Именно поэтому областной совет на этой сессии принял обращение к Верховной Раде и Кабинету Министров относительно изменения действующего законодательства в горнодобывающей отрасли.

Народные избранники считают, что суммы штрафов необходимо увеличить, кроме этого, нужно принять новый Кодекс Украины о недрах, в котором бы увеличивались полномочия областных советов, касающиеся выдачи лицензий на проведение работ по добыче полезных ископаемых (сейчас этим ведает Министерство экологии).

Принята была и областная Программа развития профессионально-технического образования Николаевщины на 2011-2015 годы. Как отметил начальник управления образования и науки облгосадминистрации Валерий Мельниченко, сегодня в области существует 28 профессионально-технических учебных заведений, три из них финансируются из государственного бюджета. Почти 13,5 тысячи учащихся получают здесь 102 рабочие профессии, на которые сегодня есть повышенный спрос со стороны работодателей. Этим и объясняется высокий процент трудоустройства выпускников – 95%.

Стоит сказать, что в этом году была также принята Государственная целевая программа развития профессионально-технического образования на 2011-2015 годы, которой предусмотрено около 4 миллиардов гривен на развитие учебно-материальной базы. Действенность областной программы будет зависеть от финансирования, о чем говорил на сессии депутат областного совета, директор Казанковского профессионального аграрного лицея Владимир Дорошенко. Но уже факт принятия такого документа дает надежду на развитие профессионального образования на Николаевщине.

Среди прочих вопросов заслушали депутаты также информацию управления образования и науки по выполнению решения областного совета от 25 марта текущего года о реорганизации общеобразовательных специальных учебных заведений, а именно – объединении интерната для слабослышащих (№1) и интерната для глухих (№6) детей. Так, новообразованное учебное заведение, которое работает с 1 августа, дает полное общее среднее образование. Сегодня там учится 105 детей: 61 ребенок из интерната №6 и 44 – из интерната №1. Всех учеников, которые не проживают в учебном заведении, постоянно подвозят транспортом. Из 738 тысяч гривен, выделенных интернату из областного бюджета, 340 тысяч было направлено на покупку автобуса и интерактивной доски. Автобус сегодня проходит стадию переоформления и выйдет на маршрут до 1 октября. Слабослышащие дети обучаются в отдельном крыле, где отремонтированы шесть классных комнат, душевые, туалеты, спальные комнаты, отопление и крыша. С транспортом сегодня в интернате нет проблем – в наличии четыре легковых и один грузовой автомобили, а также три автобуса.

Перед сессией депутатские фракции посетили интернат и убедились в том, что для детей действительно созданы оптимальные условия для обучения и проживания. Как отметил председатель областного совета Игорь Дятлов, все вопросы, порученные депутатами по данному учебному заведению, практически решены. Разве что пока не куплена интерактивная доска, которая уже заказана и в ближайшее время ученики ее получат. Отдельным вопросом, конечно, стоит работа системы отопления, так что после начала отопительного сезона депутаты обязательно проверят ее исправность.

Внесли депутаты и изменения в областную Программу противодействия заболеваемости туберкулезом на 2007-2011 годы, касающиеся продления ее финансирования и в 2012 году. Такое решение вызвано тем, что пока нет утвержденной аналогичной государственной программы, но обеспечить беспрерывность противотуберкулезных мероприятий жизненно важно.

Как отметил исполняющий обязанности начальника управления здравоохранения облгосадминистрации Юрий Дячук, действующая областная программа помогла приобрести пять передвижных флюорографов, что увеличило число осматриваемых жителей в районах с 37 тысяч человек в 2007 году до 137 тысяч – в 2010-м. Также были улучшены материально-техническая база баклаборатории и питание больных, создан областной реестр больных туберкулезом, закуплены необходимые препараты и дизель-генератор для областного противотуберкулезного диспансера – с тем, чтобы никакие перебои с электроэнергией не повлияли на его работу.

Решением депутатского корпуса утвержден тот же паспорт, что и для действующей программы, а дополнительно будут предусматриваться средства на приобретение жилья для врача-фтизиатра, на надбавку к зарплате медработникам и закупку специальной защитной одежды.

На заседание сессии также выносился вопрос об обращении депутатского корпуса областного совета к высшим органам государственной власти относительно выделения финансового ресурса на капитальный ремонт очистительных сооружений Снигиревской исправительной колонии №5. Учреждение, расположенное рядом с селом Центральное, должно иметь высокую степень защиты, чтобы для местного населения слово «туберкулез» не носило характер ежедневной опасности.

Но перед началом обсуждения вопроса председатель облгосадминистрации Николай Круглов проинформировал депутатов о недавнем распоряжении Кабинета Министров, которым на данный объект будут выделены деньги из государственного бюджета в сумме 450 тысяч гривен. Пока что нельзя с уверенностью говорить о том, хватит ли этих денег на полный ремонт системы очистки, однако, как отметил Николай Петрович, при определении выделяемой суммы правительство руководствовалось сметной документацией. И если этого ресурса окажется недостаточно, тогда и нужно будет обратиться в Верховную Раду или Кабмин, поэтому вопрос с повестки дня сняли.

Помимо этого, губернатор области сообщил, что на ремонт дороги Николаев-Киев выделено 146 млн. гривен, а на дорогу Николаев-Кировоград – 20 млн. гривен. Сейчас ведутся переговоры о выделении средств на участок дороги, ведущей в Кривой Рог.

Также на сессии был утвержден Порядок аренды областного коммунального имущества, уставы Николаевской областной и Николаевской психиатрической больниц, уставы целого ряда школ-интернатов и другие важные решения.

Дмитрий ШВАРЦ
Фото Виктора ЩЕРБИНЫ
НА СНИМКАХ: 1 – Н. Круглов, И. Дятлов, В. Пащенко; 2,3,4 – в зале заседаний.

Далее депутатским корпусом было утверждено несколько областных программ, призванных улучшить социально-экономические показатели нашей области. Ими стали Программа развития профессионально-технического обучения Николаевщины на 2011-2015 годы, а также Комплексная программа профилактики преступности и усовершенствования системы защиты конституционных прав и свобод граждан в Николаевской области на 2011-2015 годы. Если первая предусматривает в будущем финансирование профессионально-технических учебных заведений из областного бюджета, то вторая, в первую очередь, направлена на обеспечение транспортными средствами и средствами связи работников правоохранительных органов.

Перед присутствующими выступил и председатель постоянной комиссии областного совета по вопросам аграрной политики, земельных отношений и социального развития села Юрий Кормышкин, который отчитался за работу его комиссии за период с начала работы депутатского корпуса нынешнего созыва.

Областной совета принял решение об установлении и изменении границ населенного пункта Коблево Березанского района, что должно помочь навести порядок на Черноморском побережье. Это один из главных шагов на пути к смене населенным пунктом своего статуса на «город-курорт».

Ряд сессионных вопросов касался горных отводов и действий некоторых предпринимателей, занимающихся разработкой недр. Депутаты своими решениями предоставили горный отвод ООО «Юпитер» для разработки месторождения песка «Бугское-2» и обратились в Министерство экологии, чтобы оно аннулировало лицензию ООО «Новоодесский стройресурс», которое нарушило свои обязанности пользователя недр.

Народными избранниками было принято Обращение депутатов Николаевского областного совета к Верховной Раде Украины и Кабинету Министров Украины об изменении действующего законодательства страны в отрасли горных отношений. Это решение вызвано ситуацией с незаконной добычей природных ресурсов, а также намерением облсовета получить больше полномочий в контроле деятельности предпринимателей, которые получили лицензии в столице.

На сессии, помимо всего прочего, на должность главного редактора газеты «Рідне Прибужжя» была утверждена депутат областного совета Татьяна Фабрикова.
Стоит отметить, что в межсессионный период все вопросы тщательно рассматривались постоянными депутатскими комиссиями, а также на президиуме областного совета, поэтому заседание прошло в достаточно сжатый срок и в конструктивном русле.

Более подробно о состоявшейся в пятницу сессии читайте в следующем номере нашей газеты.

Дмитрий ШВАРЦ
Фото Виктора ЩЕРБИНЫ

Приміром, не йтиметься на майбутній сесії обласної ради про припинення юридичної особи, комунального підприємства «Фармацевтична фабрика». Як стало зрозумілим зі слів начальника управління з питань майна комунальної власності облдержадміністрації Андрія Налімова, нові власники підприємства на сьогодні не виконали у повному обсязі ті домовленості, завдяки яким і став можливим продаж фабрики.

Також члени президії вирішили не рекомендувати до розгляду питання щодо виставлення на аукціон спеціального дозволу на користування родовищем підземних мінерально-столових вод у Кривому Озері. А ось пропозицію провідного геолога Південно-Української гідрогеологічної експедиції Романа Слиша не виносити остаточний вердикт щодо порушення обов’язків користувача надр ТОВ «Новоодеський будресурс» депутати не підтримали: від 2007 року, коли була видана ліцензія, часу для реалізації бізнес-проекту сплинуло достатньо. І якщо підприємство не працює, то це, за великим рахунком, проблеми самого підприємства.

Дещо анекдотично виглядає ситуація із запропонованим до сесійного розгляду блоком питань, які представив начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Валерій Мельніченко. Переважно вони стосуються змін у статутах шкіл-інтернатів, але рясніють орфографічними та пунктуаційними помилками.

– Я розумію, коли бачу елементарні граматичні помилки в офіційних документах, які надають, приміром, працівники житлово-комунального господарства, – зауважив голова обласної ради Ігор Дятлов. – Хай вони мені вибачають. Але ж управління освіти і науки… Від кого ж тоді вимагати грамотність?

Ще члени президії відзначили, що далеко не всі зауваження та пропозиції постійних депутатських комісій знайшли відображення у презентованих Валерієм Мельніченком питаннях. Насамперед це стосується проекту обласної Програми розвитку професійно-технічної освіти Миколаївщини на 2011-2015 роки.

Петро ІЛЬЇН
Фото Віктора ЩЕРБИНИ

НА 2-му ЗНІМКУ: члени президії обласної ради.