Однако, несмотря на значительные достижения и прекрасную репутацию, училище нуждается в проведении срочного капитального ремонта одного из своих корпусов, расположенного по улице Советской, 10а. По подсчетам, ремонтные работы будут стоить 9,76 миллиона гривен. Понятно, что сегодня, в конце финансового года, такие деньги в бюджете едва ли можно изыскать. Депутаты поддержали предложение, что капремонт здания нужно проводить в несколько этапов, поэтому они рекомендовали главному финансовому управлению облгосадминистрации при формировании областного бюджета на следующий год рассмотреть возможность выделения средств на этот объект.

Поступило в постоянную комиссию и письмо от Казанковской райгосадминистрации и районного совета относительно создания мемориального музея Павла Глазового. Депутаты согласились с необходимостью создания подобного объекта, особенно с учетом того, что ежегодно в Казанке проходит большой фестиваль, посвященный памяти выдающегося украинского поэта-сатирика.

Вместе с тем депутаты обратились к Казанковской райгосадминистрации и районному совету с пожеланием предоставить более детальную информацию об основателе музея, его форме собственности и так далее. Тогда уже можно будет искать с учетом бюджетного законодательства пути решения данного вопроса.
Не менее важным для членов комиссии стало рассмотрение вопроса о сохранении и дальнейшем использовании или утилизации фильмофонда ОКП «Киновидеопрокат».

Как убедились депутаты на практике, сегодня провести оцифровку того материала, что остался после ликвидации вышеуказанного предприятия, является довольно-таки дорогостоящим удовольствием. Но вместе с тем есть и альтернативные варианты, причем фирма, предложившая сотрудничество, находится в Николаеве. Поэтому, чтобы не терять время, постоянной комиссией даны рекомендации управлению культуры облгосадминистрации детально подготовить этот вопрос (а именно определиться с примерными сроками выполнения, этапами и субъектом), чтобы уже на следующем заседании можно было говорить о вынесении вопроса на сессию областного совета, которая и может выделить средства из областного бюджета на проведение работ.

Аналогичная ситуация возникла и при рассмотрении вопроса о приобретении современного сканера для Николаевской областной универсальной научной библиотеки имени Гмырева. Депутаты согласились, что такая аппаратура просто жизненно необходима для заведения, в котором хранится не одно редкое издание, однако средства на это можно заложить только в областном бюджете следующего года.

Довольно серьезным вопросом для области является обеспечение спортсменов – победителей и призеров олимпийских игр, чемпионатов мира и Европы достойными жилищными условиями. Именно об этом говорилось во время обсуждения хода выполнения областной Программы развития физической культуры и спорта.

Актуальность проблемы заключается в том, что в 2012 году состоятся Олимпийские игры в Лондоне, а на протяжении 2009-2011 годов в бюджете не предусматривались средства на приобретение жилья.
Поэтому члены комиссии поддержали предложение при формировании бюджета Николаевской области на 2012 год предусмотреть 500 тысяч гривен на приобретение жилья и 600 тысяч гривен на денежные вознаграждения в зависимости от спортивного результата.

Понятно, что даже этих средств недостаточно, поэтому, кроме Программы развития физической культуры и спорта, депутаты рекомендовали облгосадминистрации рассмотреть возможность использования Программы обеспечения молодых семей и одиноких молодых граждан жильем, а также резервы Государственного фонда содействия молодежному жилищному строительству.

Помимо этих вопросов, депутаты на месте ознакомились с тем опытом, который имеет Мешково-Погореловский образовательный округ Жовтневого района.
После того как в 2003 году в районе было принято решение о создании пяти образовательных округов, прошло восемь лет, и за это время Мешково-Погореловская общеобразовательная школа І-ІІІ ступеней стала одним из лучших примеров, как может реализовываться идея комплексного обучения подрастающего поколения.

Кроме современного обучения (а об уровне компьютеризации учебного заведения могут помечтать и городские школы), здесь располагаются школа искусств, районный центр внешкольного образования, группы продленного дня, а также детский сад на двадцать детей.

То есть, приходя в школу еще в пятилетнем возрасте, ребенок к концу одиннадцатого класса становится всесторонне развитым молодым человеком со средним и музыкальным образованием. А с полученными в этом образовательном округе знаниями можно штурмовать любые жизненные вершины.

Дмитрий ШВАРЦ
Фото автора
 
НА СНИМКАХ: новенькие нетбуки помогают в обучении; Николай Кравченко и Светлана Горик, директор Мешково-Погореловской ООШ I-III ст.; члены комиссии изучают опыт Мешково-Погореловского образовательного округа; тихий час у группы детей пятилетнего возраста, размещенной в стенах школы.

Приміром, не йтиметься на майбутній сесії обласної ради про припинення юридичної особи, комунального підприємства «Фармацевтична фабрика». Як стало зрозумілим зі слів начальника управління з питань майна комунальної власності облдержадміністрації Андрія Налімова, нові власники підприємства на сьогодні не виконали у повному обсязі ті домовленості, завдяки яким і став можливим продаж фабрики.

Також члени президії вирішили не рекомендувати до розгляду питання щодо виставлення на аукціон спеціального дозволу на користування родовищем підземних мінерально-столових вод у Кривому Озері. А ось пропозицію провідного геолога Південно-Української гідрогеологічної експедиції Романа Слиша не виносити остаточний вердикт щодо порушення обов’язків користувача надр ТОВ «Новоодеський будресурс» депутати не підтримали: від 2007 року, коли була видана ліцензія, часу для реалізації бізнес-проекту сплинуло достатньо. І якщо підприємство не працює, то це, за великим рахунком, проблеми самого підприємства.

Дещо анекдотично виглядає ситуація із запропонованим до сесійного розгляду блоком питань, які представив начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Валерій Мельніченко. Переважно вони стосуються змін у статутах шкіл-інтернатів, але рясніють орфографічними та пунктуаційними помилками.

– Я розумію, коли бачу елементарні граматичні помилки в офіційних документах, які надають, приміром, працівники житлово-комунального господарства, – зауважив голова обласної ради Ігор Дятлов. – Хай вони мені вибачають. Але ж управління освіти і науки… Від кого ж тоді вимагати грамотність?

Ще члени президії відзначили, що далеко не всі зауваження та пропозиції постійних депутатських комісій знайшли відображення у презентованих Валерієм Мельніченком питаннях. Насамперед це стосується проекту обласної Програми розвитку професійно-технічної освіти Миколаївщини на 2011-2015 роки.

Петро ІЛЬЇН
Фото Віктора ЩЕРБИНИ

НА 2-му ЗНІМКУ: члени президії обласної ради.

Так, среди прочих комиссия обсудила проблему установки и изменения границы населенного пункта Коблево. Как известно, в планах области – создать на базе села курортный город со всеми вытекающими из этого последствиями. Однако на данный момент сельский совет не может решать вопрос о включении в состав села земельного участка площадью 1235,5 га, так как на эту территорию претендует соседняя область.

Еще в 1981 году были проведены все работы по согласованию границ двух областей, но сегодня Одесская область не хочет признавать соглашения тридцатилетней давности. Хотя со стороны Николаевщины существуют материалы Укргоскартографии, окончательно граница села Коблево не установлена. Скорее всего, данный вопрос сможет решить только Верховная Рада, ведь существует небольшая вероятность того, что две области договорятся. Вместе с тем, постоянная комиссия считает, что скорейшее решение вопроса утверждения границы села Коблево должно пресечь все попытки самозахвата территории побережья Черного моря. Поэтому депутаты рекомендовали областному управлению Госкомзема доработать проект решения, а сельскому совету – заключить договор с землеустроительной организацией по проведению работ по установлению границ населенного пункта и инвентаризации земель, которые включаются в состав села. Этот вопрос будет рассмотрен на очередной сессии областного совета.

Также во время заседания комиссии был рассмотрен проект Программы развития животноводства всех форм собственности Николаевской области до 2015 года.
Программа прошла согласование в главном финансовом управлении облгосадминистрации, а сейчас проходит аналогичную процедуру в Министерстве аграрной политики. Любой желающий может ознакомиться с проектом программы на официальном сайте областного совета (www.oblrada.mk.ua).

В ходе обсуждения проекта были высказаны предложения по изменению некоторых пунктов будущего документа. После доработки проекта программы он будет рассмотрен на сессии облсовета.
Согласились депутаты и с предложенным на заседании отчетом председателя данной постоянной комиссии, который в итоге был вынесен на рассмотрение будущей сессии областного совета.

Итак, в отчете главы комиссии Юрия Кормышкина говорится, что за период с ноября прошлого года по сегодня благодаря активному участию членов данного органа областного совета в марте текущего года была утверждена новая Программа развития земельных отношений в Николаевской области на 2011-2014 годы, мероприятия которой соотносятся с основными заданиями Президента Украины и правительства в этой отрасли экономики.

Комиссией детально был рассмотрен и проект развития отраслей растениеводства Николаевской области (программа также рассчитана до 2015 года, и в ближайшее время будет обговариваться на сессии облсовета).
Депутаты принимают активное участие в решении таких злободневных вопросов, как легализация земельных отношений и занятости в сельскохозяйственном производстве, декларирование доходов и уплата налогов всеми видами сельхозтоваропроизводителей, проведение агрохимической паспортизации региона и так далее.

Не забыли народные избранники об оказании помощи своим избирателям. Так, за деньги, предоставленные членами постоянной комиссии Виктором Губановым, Евгением Скрипником, Игорем Бриченко и Юрием Кормышкиным, было проведено обследование четырехлетней девочки в одной из иностранных клиник. А за счет спонсорских и депутатских средств в Еланецкой центральной районной больнице открыли гинекологическое отделение. В общем, председателю постоянной комиссии есть о чем отчитаться на сессии.

Дмитрий ШВАРЦ
Фото Дмитрия ЛАСКИНА

НА СНИМКАХ: председатель комиссии Ю. Кормышкин; депутаты В. Губанов, В. Кульчицкий, А. Кротов.

ДЕТСКИЙ  САД  №3  В  СНИГИРЕВКЕ  ДОЛЖЕН  УВЕЛИЧИТЬСЯ

Первым пунктом его поездки стал детский сад №3 в Снигиревке. Сейчас здесь обучается 105 ребят, однако имеющегося количества мест явно не хватает. Ежегодно родители приводят сюда своих малышей, но заведующая многим из них вынуждена отказывать, ведь детский сад просто переполнен. Руководитель учреждения надеется на то, что с помощью районной и областной власти удастся отремонтировать помещение и создать дополнительную группу – тогда не пришлось бы больше указывать молодым мамам и папам на другие детсады, куда можно пристроить ребенка.

Пообщавшись с трудовым коллективом детского сада, Николай Жук как руководитель фракции Партии регионов в областном совете принял решение, что часть депутатских средств будет направлена на решение проблемы Снигиревского детсада. Кроме того, он пообещал помочь в том, чтобы это учреждение было включено в областную программу реконструкции детских садов в сельской местности.

– В случае, если в этом году отремонтировать помещения и открыть дополнительную группу не успеем, то в следующем это нужно сделать обязательно, – говорит он.
Особенно депутата заинтересовало, что сами родители не стоят в стороне от проблемы. Они активно помогают с ремонтом и даже ищут спонсоров. А когда люди сами стараются, то власть не может пройти мимо, не оказав свою помощь.

В  БАРАТОВСКОМ  СЕЛЬСОВЕТЕ

Следующим пунктом поездки Николая Жука стало село Червоный Проминь Баратовского сельского совета.
Придя на встречу в местный Дом культуры, люди сразу подняли вопрос воды. Село расположено на склоне, и часть жителей получает по водосети воду из единственной здесь скважины, причем на поливе огорода не экономят, однако до жителей другой части села вода просто не доходит – люди не могут даже напиться. Размышляя вместе с жителями о том, как эту проблему можно решить, Николай Жук спросил: многие ли селяне имеют счетчики? Как оказалось, точную цифру назвать нельзя, однако счетчиков вряд ли больше, чем пальцев на руках. Поэтому первое, по его мнению, что нужно сделать, – это всем без исключения установить счетчики. Тогда человек, который сейчас бесконтрольно тратит чрезмерное количество воды, будет экономить или же на его подворье воду будут подавать лимитировано. И воды хватит на другую половину села.

– Это единственный выход, который поможет в решении данного вопроса, – отметил Николай Жук.
Сейчас сельская власть готовит необходимую документацию, чтобы установить людям счетчики.

В этом же селе со своей проблемой к депутату обратился пастух. Ему запрещают пасти коров на поле, которое арендует предприниматель. На это депутат отметил, что нужно либо договариваться с этим предпринимателем, чтобы он разрешил селянину пользоваться своими пастбищами, или, лучше, создать союз, заключить договор с сельским советом, который и выделит отдельное поле именно для выпаса скота из Червоного Проминя.

Приехав в село Баратовка, Николай Жук узнал, что здесь община строит церковь. Уже возведены стены будущего храма, однако работы осталось немало. Скоро осень, период дождей, а кровли на здании еще нет. Вот люди и попросили депутата помочь в этом вопросе. Посмотрев на то, что уже сделано, Николай Жук ответил, что готов и спонсоров «подтянуть», и собственными средствами поучаствовать в строительстве храма. Поэтому ждет от сельского головы расчетов – сколько чего нужно, чтобы взяться за работу.

ДЕТСКАЯ  ПЛОЩАДКА  ДЛЯ  ДЕТЕЙ  НОВОКОНДАКОВО

А в селе Новокондаково люди своими силами подготовили место под детскую площадку – убрали земельный участок, засыпали его песком. Однако качелей там еще нет. И жители решили просить Николая Жука посодействовать в вопросе, тем более, что Партия регионов начала масштабную программу «Детям любимого города», в рамках которой в Николаеве уже установлено около ста детских площадок. Оценив проделанную работу, Николай Жук сказал, что поможет с игровым оборудованием, да еще и привезет ограждение, чтобы детям было здесь безопасно играть.

– То, что я увидел в селе Новокондаково, когда люди, прочитав в газете, что делает Партия регионов, собрались сами и уже подготовили площадку, меня поразило, – сказал он. – Они обратились за помощью по поводу ограждения и некоторых элементов детской площадки. Думаю, в ближайшее время мы найдем возможность помочь этому населенному пункту.

Вообще, в Снигиревском районе Николай Жук не впервые. Он знает, как активно здесь люди берутся за воплощение собственных идей, как местная власть способствует им. Поэтому пожелал посетить те села, в которых без помощи области проблемы не решаются. Большинство поднятых людьми проблем удастся решить уже через несколько недель, некоторые, например, по ремонту Дома культуры или ремонта ФАПа, требуют большего времени, и однозначно, над ними нужно работать. Несомненно, день за днем Николаевщина будет приближаться к тому, чтобы образцовых деревень, жители которых думают не о водообеспечении, а уже о развитии сети Интернет или расширении учебных заведений, будет становиться все больше. Ведь именно это – первейшая задача единой команды власти.

Яна СКРИПКА

И хотя тут много охотников, бороться с животными путем отстрела в пределах населенного пункта запрещено законом. В ходе обсуждения проблемы председателем Константиновского сельского совета Антоном Паентко было принято решение организовать санитарную очистку села силами местных охотников, вытеснив собак за пределы населенного пункта.

Обижает жителей Константиновки и отношение к ним водителей автобусов маршрута «Новая Одесса – Николаев». По словам обратившихся, промежуточным пассажирам запрещают занимать сидячие места. Феликс Ольшевский рекомендовал жителям записать номер автомобиля, фамилию водителя, время маршрута и указать их в письменном обращении на его имя.

Беспокоит константиновцев и проблема износа водопровода. В частности в негодность пришла труба, снабжающая водой целый жилой массив, в котором проживают переселенцы из Чернобыльской зоны. Феликс Ольшевский совместно с представителем общественного объединения «Джерельце», созданного жителями микрорайона, пришли к решению организовать ремонт водопровода силами общественности. При этом депутат берет на себя половину расходов на покупку 200 метров подводящей трубы. Остальную часть денег объединение собирает с жильцов, при поддержке сельсовета копает траншею и монтирует водовод.

В Себино жители района, отделенного от села трассой «Николаев–Ульяновка», попросили установить знак пешеходного перехода на пересечении их улицы с шоссе республиканского значения в районе отметки «202 километр». Ожидание возможности пересечь четырехполосную автостраду отнимает много времени и старики, которых на этой стороне улицы проживает большинство, затрудняются переходить дорогу на участке скоростного движения. Один несчастный случай с пешеходами на этом участке дороги уже был, о чем свидетельствует печальный памятный знак. Однако после непосредственного осмотра места было выявлено, что обсуждаемый участок находится в конце крутого спуска, в плохо просматриваемой из-за поворота зоне. К сожалению, возможность организации пешеходного перехода в таком месте сомнительна.

Также райавтодор не исполнил обещания почистить трубы под мостом, по которому проходит дорога. В случае обильных осадков и паводков это грозит жителям затоплением домов, расположенных в балке. Феликс Ольшевский обещал добиться от дорожников выполнения запланированных работ.

На фоне многих сел с развалинами инфраструктуры, оставшимися после распаевки коллективных хозяйств, положительно выделяется Гурьевка. Здесь не только не разорили базовое хозяйство, но и сохранили все объекты социальной сферы – школу, клуб, два детских сада, ФАП, семейную амбулаторию. В богато наполненной сельской библиотеке установлено несколько терминалов для работы в Интернете.

Гурьевские владельцы коров объединились в общественную организацию и официально взяли в аренду пастбища, обезопасив себя от потери территорий для выпаса.
Феликс Ольшевский отметил заслуги неоднократно переизбранного сельского головы Николая Данилюка, чья компетентность в работе с жителями и арендаторами земли видна невооруженным глазом по состоянию социальных объектов.

В настоящее время сельсовет занят улучшением условий в местной амбулатории, которую при поддержке сельских предпринимателей планируют перевести в более просторное приспособленное помещение, а здание, где амбулатория располагается сейчас, передать под жилье для врача.

Администрация гурьевского детского сада на приеме пожаловалась на отсутствие достаточно вместительной холодильной камеры и указала на потребность замены отопительного котла.
Ф. Ольшевский пообещал ко Дню села, который здесь отмечается 14 октября, подарить детскому учреждению морозильную камеру, а сельский голова, к тому же сроку, взял на себя решение проблемы с котлом.

Юрий БАРБАШОВ

Газ у це село намагалися провести вже чотири рази, але жодна спроба успіхом не увінчалася. Люди вже втратили надію на те, що блакитний вогник колись запалає в їхніх будинках, хоча під час кожної зустрічі з представниками влади порушують питання газифікації.

Цією проблемою Микола Жук почав займатися ще на початку літа. Перша зустріч відбулася у присутності потенційного інвестора, який має успішний досвід газифікації в Жовтневому районі. Однак сьогодні до вирішення питання, каже Микола Жук, можна підключити національну компанію.

– Сьогодні ми переглядаємо проектно-кошторисну документацію, – сказав він жителям. – Привільне стоїть одним з перших на черзі на газифікацію. Якщо нам удасться домовитися з «Нафтогазом», то, можливо, ми встигнемо вже в цьому році розпочати роботи. А коли підведемо газопровід до села, то, як запевнив голова сільради, провести розвідний газопровід безпосередньо в кожен двір громада зможе своїми силами. Я більше схиляюся до того варіанту, щоб домовитися з «Нафтогазом України» і використовувати на будівництво підвідного газопроводу бюджетні гроші – щоб ви своїми коштами в будівництві участі не брали.

Як стало відомо вже після зустрічі з громадою, перегляд проектно-кошторисної документації необхідно закінчити в найкоротший термін, щоб уже цього тижня віддати її на експертизу. Тоді рішення національної компанії з приводу газифікації Привільного стане відомо вже в середині серпня.

Прес-служба обласної ради

За допомогою люди звернулися до депутата облради, керівника фракції Партії регіонів в обласній раді Миколи Жука.
Він зустрівся з мешканцями Новопавлівки та оцінив масштаби лиха. Для вирішення проблеми Микола Жук запропонував об’єднати зусилля на рівні не тільки села і району, а й області. Необхідну для ремонту суму зберуть за рахунок коштів районного бюджету, а також сюди будуть направлені депутатські кошти. Гроші вже виділені і найближчим часом повинні надійти в село.

Прес-служба обласної ради

Однією з найгостріших проблем, які депутати виявили у районі, є непорозуміння з районними електромережами (РЕМ). Нагадаємо, ще під час засідання координаційної ради до голови обласної ради Ігоря Дятлова звернувся голова Казанківської райради Василь Кузін і поскаржився, що «з обленерго вирішувати питання вкрай важко». Він розповів, що люди на власні кошти купили необхідне обладнання для вуличного освітлення, проте співробітники РЕМу виставили непомірну для селища плату за монтаж ліхтарів.

Аби з’ясувати це питання, з мешканцями Казанки зустрівся Микола Жук.
– Люди зібрали кошти не тільки на матеріали – ми відновлюємо їхню лінію, яку вони самі демонтували. Ми туди купляємо не провід, а ізольований кабель. Відновлюємо їхню лінію, беремо на обслуговування, будемо сплачувати за електроенергію. Хіба їм не потрібні ці гроші? – розповів депутату мешканець району.

З кожного дому люди збирали по 100, 180 і 200 гривень – залежно від того, які саме роботи треба провести на кожній конкретній вулиці. На всіх чотирьох вулицях Казанки визначили, що є потреба встановити 80 ліхтарів. Селищна рада готова заплатити по 100 гривень за установку кожного ліхтаря. Проте співробітники РЕМу назвали більшу цифру – 170 гривень. А ця сума, стверджує селищний голова Наталя Паланіч, наразі є непідйомною для громади.

Микола Жук не став багато обіцяти. Він лише попросив дати йому десять днів на вирішення питання з обленерго. Він має на меті провести переговори з керівництвом компанії, щоб ціна була зменшена. А наступного разу до Казанки депутат обласної ради вирішив заїхати вже скоро – подивитися ввечері на освітлені вулиці селища.

Під час підсумкової наради, на якій депутати звітували про свою роботу в районі, також було порушено чимало важливих питань. Зокрема депутат Віктор Відяпін, який очолює профільну комісію з питань охорони здоров’я, зауважив, що ліки у місцевих ФАПах зберігаються з порушенням температурного режиму, а тому треба вжити заходів для усунення цієї проблеми. Також він відзначив суттєві зміни у кращий бік у районній лікарні. Там з’явилося нове обладнання, зроблено ремонти.

Таміла Бугаєнко зауважила, що в Казанці найбільше малокомплектних шкіл. Наприклад, у чотирьох школах району навчається лише по 20-25 учнів.
А Володимир Пащенко торкнувся теми шкільних автобусів – він сказав, що в цьому питанні Казанківщина – на передових позиціях. Район отримав два автобуси за рахунок державного бюджету, один автобус – за рахунок обласного бюджету та шість транспортних засобів придбав за кошти районного бюджету.

Як і більшість депутатів, Володимир Пащенко відзначив позитивні зміни у районі, які сталися після проведення тут попереднього Дня обласної ради.
– 76 відсотків зауважень, які ми висловили минулого разу, на сьогодні виправлені. Це високий відсоток, адже тоді ми порушували проблеми, які неможливо вирішити за один день.

А депутат Володимир Дорошенко помітив, як виріс кадровий потенціал району. Він зазначив високий рівень утримання соціальних об’єктів.
– У цілому, ми на правильному шляху, – констатував він.

Прес-служба обласної ради

У тех, кто уже получил положительное решение суда, вопросы вызывает порядок начисления сумм, при котором люди, имеющие одинаковые стаж и пенсии, получают разные компенсации за те годы, в которые ПФУ должен был им доплачивать 30% от пенсии.

Эта болезненная проблема осложняется тем, что причастные к ней пожилые люди, живущие в селах, не имеют возможности пользоваться квалифицированной юридической поддержкой и часто не способны самостоятельно отстаивать свои права в судах.

В помощь «детям войны» на персональном интернет-сайте депутата облсовета Феликса Ольшевского размещены образцы исковых заявлений. В ходе выездных приемов депутата проводятся юридические консультации пенсионеров по порядку обращения в суд.

Еще одна проблема, с которой столкнулись малоимущие жители Новополтавки и Софиевки, это начисление и выплата субсидий по оплате ЖКХ. Даже тем, кто уже попал в список на выплату субсидий, приходится месяцами ждать полагающихся денег, которые выдаются частями и с большими задержками. В фонде социальной защиты это объясняют нехваткой средств.

Между тем, на закупку угля и дров для отопления сельского дома в среднем требуется около четырех тысяч гривен в год. Это составляет пять минимальных пенсий, и для одиноких стариков означает весьма серьезные затраты. Депутат облсовета пообещал обсудить с районным руководством фонда все известные случаи задержки выплаты субсидий.

Ещё одна типичная для большинства сельсоветов проблема, которая обсуждалась Феликсом Ольшевским с депутатами сельсовета и сельским активом Новониколаевки – отсутствие договоров социального партнерства с агропредпринимателями. Жители сел, сами обрабатывающие свои земельные паи, считают, что выплачиваемых ими государству налогов достаточно и не желают нести дополнительные затраты на поддержку социальной сферы и инфраструктуры сел, в которых они живут. Руководители крупных предприятий, хотя и помогают сельским советам деньгами и часто выделяют технику для их нужд, не склонны связывать себя фиксированными обязательствами в виде подписанных договоров. И если даже договор соцпартнерства заключен, предприниматели иногда уклоняются от его исполнения, ссылаясь на экономические трудности. Единственным инструментом влияния сельсовета на арендаторов земли, фермеров и единоличников является призыв к социальной ответственности.

Феликс Ольшевский предлагает сельским руководителям обращаться к предпринимателям с предложениями о заключении социальных договоров письменно. В таком случае бизнесменам придется официально подтвердить свой отказ от помощи в финансировании социальной инфраструктуры сел, на что, по его мнению, решатся немногие.

Юрий БАРБАШОВ

Перший заступник голови Миколаївської обласної ради Володимир Валентинович Пащенко працює в депутатському корпусі протягом двох скликань поспіль. У 2006 році він увійшов до складу облради за списком Партії регіонів та очолював депутатську фракцію цієї політичної сили, а згодом був обраний на посаду заступника та першого заступника голови обласної ради. Депутатом облради VI скликання Володимир Пащенко став по мажоритарному округу №6 у Березанському районі. Там оцінили його діяльність в облраді V скликання і, розібравшись в непростих умовах передвиборної боротьби, знову довірили саме йому депутатський мандат.

8 липня Володимир Валентинович відзначив своє 50-річчя. Це вік, коли людина володіє значним життєвим досвідом і сповнена енергії для втілення планів.
Сьогодні Володимир Пащенко – наш співрозмовник.

– Володимире Валентиновичу, вже друге скликання Ви є першим заступником голови Миколаївської обласної ради. Оцініть, як, на Ваш погляд, взявся до роботи депутатський корпус VІ скликання й що можна вже сьогодні записати до його активу?

– Депутатський корпус VІ скликання вирізняється консолідацією зусиль усіх депутатів, незалежно від партійної приналежності, на вирішенні соціально-економічних проблем нашого регіону. Стабілізуючу роль, на мій погляд, відіграє, безумовно, найбільша фракція – Партії регіонів, яка налічує 70 осіб і очолює яку Микола Жук. Велике значення має і той факт, що 50 відсотків депутатів обрані за мажоритарною системою і є реальний зв’язок депутата з територією та інтересами територіальної громади.

Що можна записати до активу нового депутатського корпусу? Безумовно, це – прийняття довгострокових програм розвитку, які в найкоротший термін були розроблені й забезпечені бюджетним фінансуванням.
Так, була затверджена Програма економічного й соціального розвитку Миколаївської області на 2011-2014 роки «Миколаївщина-2014». Цей документ активно обговорювався на засіданнях постійних депутатських комісій, щоб не пропустити жодної нагальної проблеми. Первинна інформація надходила від сільських, селищних та районних рад, депутати облради виїжджали на місця, вивчали питання.

За прийняттям Програми – дійсно велика робота облдержадміністрації, депутатського корпусу. Бо кінцева мета Програми полягає у створенні умов для економічного зростання і забезпечення підвищення рівня життя людей. Ставиться завдання розвитку експортноорієнтованого машинобудування, переробної промисловості з використанням власної сировини, розвитку морегосподарського комплексу та транспортної інфраструктури, створення високопродуктивного агропромислового виробництва та зрошувального землеробства, забезпечення впровадження енергоефективних технологій тощо. В обласному бюджеті 2011 року на реалізацію Програми передбачено 16 млн. грн., але цієї суми далеко не достатньо для виконання таких глобальних завдань і всіх наказів виборців. Тому депутати вбачають своє завдання не лише у розподілі бюджетних коштів, а й у пошуку додаткових джерел наповнення бюджету.

Наприклад, у березні цього року була затверджена Програма розвитку земельних відносин у Миколаївській області на 2011-2014 рр. Її мета – збільшити надходження до місцевих бюджетів за рахунок оптимізації використання земель. Позитивний досвід окремих сільрад дозволяє стверджувати, що заплановані в цій Програмі заходи є реальним механізмом поповнення бюджетів.
– У 2010 році завершився строк дії Програми «Турбота».

– Так, тому було розроблено й прийнято на сесії облради нову обласну Програму – «Турбота-2015». На її реалізацію в бюджеті цього року передбачено 2,5 млн. грн. І не має значення, в якому районі, по якому мажоритарному округу людина мешкає. Всім потрібно забезпечити рівні умови й можливості для підтримки з боку держави. Соціально-економічна ситуація в країні залишається досить складною. Ми можемо вже сьогодні говорити про зростання ВВП та про позитивні зрушення в економіці, але необхідно, щоб пройшов деякий час, поки кожна українська сім’я відчує це реально на своєму сімейному бюджеті. І в цих умовах потребують підтримки соціально незахищені верстви населення – ветерани, інваліди, люди похилого віку, багатодітні сім’ї, ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, воїни-інтернаціоналісти.

Лише вдумуйтесь у ці цифри – на сьогодні в області проживає 63 тисячі громадян з обмеженими фізичними можливостями, серед яких понад 3 тис. інвалідів війни. Загальна кількість людей похилого віку становить понад 20 відсотків загальної чисельності населення області. І всі вони потребують уваги від органів влади та місцевого самоврядування.

Найболючіше питання – соціальна реінтеграція осіб, що відбували покарання, на певний строк позбавлялися волі. Після повернення з місць відбування покарання частина з них не має житла і роботи, стає безпритульними. Протягом останніх трьох років соціальними службами в області виявлено близько п’яти тисяч безпритульних осіб. Тож відкриття будинків для їх утримання, лікування, соціальної реабілітації допоможе оздоровити наше суспільство, знизити рівень правопорушень, більш результативно боротись з такими хворобами, як туберкульоз, СНІД. Планується створити обласний центр адаптації для осіб, звільнених з місць позбавлення волі, та створити обласний будинок нічного перебування для бездомних громадян, а також розширити кількість місць у Миколаївському міському Центрі реінтеграції бездомних громадян та створити окремо міський Центр для бездомних жінок.

– Жваве обговорення депутатів викликала Програма розвитку культури в Миколаївській області на 2011-2015 рр.
– На її реалізацію цього року виділено всього 350 тис. грн., хоча всім добре відомий незадовільний стан об’єктів культури у сільській місцевості – бібліотек, клубів. Але спільними зусиллями депутатів усіх рівнів, із залученням усіх джерел фінансування, в тому числі і спонсорських коштів, криза в сфері культури в сільській місцевості буде подолана. Якщо розглядати, наприклад, округ №6 у Березанському районі, де я був обраний депутатом обласної ради, то в місцевому районному бюджеті передбачено 58 тис. 600 грн. на ремонт Будинку культури. З районного бюджету виділяються також кошти для заміни вікон та ремонту Центральної районної бібліотеки, на ремонт клубу в с. Малахове, на ремонт Будинку культури в с. Краснопілля та бібліотеки в с. Данилівка. Кошти на проведення поточних ремонтів одержать з місцевого районного бюджету також бібліотеки-філії в Дмитрівці, Анатоліївці, Будинок культури у Новофедорівці та клуб у Прогресівці.

Окрім того, велика робота проводиться зі спонсорами – підприємствами, що провадять свою господарську діяльність на території району, використовуючи природні ресурси та робочу силу. Кожне підприємство має відчувати соціальну відповідальність перед територіальною громадою у вирішенні нагальних проблем. У 2011 році спонсорські кошти по моєму округу залучені на придбання музичної апаратури, ноутбука, костюмів для районного Будинку культури (27 тис. 950 грн.), на реконструкцію майдану біля Будинку культури (200 тыс. грн.), тут буде зведений фонтан й забезпечене озеленення. Також спонсори виділили кошти на проведення поточного ремонту Ташинського Будинку культури та сільського клубу в Червоноукраїнці. Понад 30 тис. грн. спонсорських коштів спрямовані на проведення різноманітних культурних заходів. Ще близько 19 тис. грн. – на проведення молодіжного фестивалю та на закупівлю форми для футбольної команди.

За рахунок, знову ж таки, спонсорів оформлена передплата на шкільну літературу на 24 тис. грн., для 4-х шкіл закуплено мультимедійні дошки, на заміну вікон у загальноосвітніх школах району 37 тис. 584 грн. будуть виділені з місцевих бюджетів, а 100 тис. 416 грн. надійшли від спонсорів. Для проведення поточних ремонтів були залучені 104 тис. 860 грн. спонсорських коштів, зокрема в с. Данилівка зробили поточний ремонт теплотраси школи.

– Ви йшли на вибори до обласної ради однією командою зі своїми однопартійцями, які в Березанському районі балотувались у депутати сільських, районної ради та на посади сільських і селищних голів. Чи зберігся принцип командної роботи після виборів?

– Безумовно, зберігся. Ми плідно співпрацюємо з головою Березанської райдержадміністрації, депутатом Березанської районної ради Сергієм Миколайовичем Корчевським, з головою Березанської районної ради Валентином Миколайовичем Гуртовим, Березанським селищним головою Олексієм Михайловичем Шлікером, з сільськими головами й депутатами районної та сільських рад від Партії регіонів. До того ж, я ніколи не поділяю Березанський район на свій округ і чужий. Усі проблеми, що виникають, ми вирішуємо спільно з моїм колегою, який обраний по мажоритарному округу №5, також у Березанському районі, від Партії регіонів Михайлом Семеновичем Дротенком. Командна організація роботи дозволяє сьогодні вирішувати нагальні проблеми територіальної громади, мати оперативний зв’язок з виборцями й ефективно відстоювати їх інтереси в місцевих радах усіх рівнів. Якщо, наприклад, йдеться про фінансування об’єктів соціально-культурної сфери, про будівництво доріг у районі, про ремонт та обладнання сучасними технічними засобами шкіл і Будинків культури, ми спільно вивчаємо ситуацію і вирішуємо, на рівні якого бюджету, районного чи обласного, це питання можна розв’язати.

Наведу приклад. 200 тис. грн. надійшли з обласного бюджету на ремонт та заміну вікон у дитячому дошкільному навчальному закладі у Новофедорівці, ще 85 тис. грн. на відновлення цього дитсадка виділяє місцевий районний бюджет. Спільними зусиллями цей ДНЗ буде відновлено й забезпечено його цілорічну роботу.

На мій погляд, не можна розглядати депутата як спонсора, що своїм коштом вирішить усі економічні проблеми, з якими не впорався бюджет. Головне завдання, яке стоїть перед депутатами всіх рівнів, це – створити такі умови для наповнення й використання бюджету, щоб були максимально враховані й задоволені потреби кожної територіальної громади й окремої людини. Місцеве самоврядування – це, насамперед, хазяйське ставлення до свого села, району, міста, визначення пріоритетів.

– Багато пропозицій від територіальних громад надходило до обласної ради, коли розроблялась Програма охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування Миколаївської області на 2011-2015 рр.

– Заходи, передбачені цією Програмою, реально підкріплені бюджетним фінансуванням у сумі 1,2 млн. грн. Крім того, слід враховувати, що на суміжні програми додатково виділяється 1 млн. грн. – обласну цільову Програму «Ліси Миколаївщини 2011-2015 рр.» та обласну цільову Програму розвитку екологічної мережі на період до 2015 року.

Ми маємо пам’ятати, що ліси в нашому регіоні здебільшого – це рукотворне чудо, люди висаджували дерева в голому степу і протягом багатьох поколінь, як дитину, їх доглядали. Згадаймо урочище у маєтку Скаржинського з віковими дубами, лісові масиви Вознесенщини, де добре відчувають себе і косулі, і вепри.

Та що далеко ходити, візьміть хоча б Миколаїв. Спочатку майже весь півострів був вкритий пісками. За часів адмірала О.С. Грейга, у першій третині 19 століття, було розведено багато зелених насаджень. Та чи згадає хтось, навіть із старожилів, що таке Ближні ліски? Хіба що прочитаємо у роботах нашого дослідника й краєзнавця Юрія Семеновича Крючкова. Тож, приймаючи різноманітні програми розвитку нашого регіону, ми повинні обережно й уважно ставитись до того, що вже маємо. А ліси – це, беззаперечно, рукотворний скарб нашого краю.

– У період передвиборної кампанії у мажоритарному окрузі №6 в Березанському районі Ви провели багато зустрічей з виборцями, на яких і люди старшого покоління, і молодь висловлювали свою занепокоєність відсутністю реальної підтримки з боку держави соціальної адаптації молоді, будівництва житла для молодих сімей.

– Справді, люди вкрай стурбовані тим, що у сільській місцевості далеко не завжди ми маємо умови для повноцінного навчання та організації відпочинку підростаючого покоління, для занять спортом та творчістю.

Накази виборців, серед яких відновлення цілорічної роботи дитячих садків, ремонт шкільних будівель і обладнання шкіл сучасними технічними засобами навчання, відновлення молодіжного житлового будівництва, знайшли своє відображення в програмі «Молодь Миколаївщини» на 2011-2015 рр. та у Програмі забезпечення молоді житлом. Зокрема на будівництво житла для молоді у сільській місцевості в бюджеті 2011 року передбачені 4 млн. 600 тис. грн.

У Березанському районі конче необхідно відновити роботу дитячого садка у Червоноукраїнці, забезпечити цілорічну роботу дитячих садків у селах Лимани, Василівка, Кимівка, Новофедорівка, капітально відремонтувати дитячий садок у Малаховому.
Чекають на шкільний автобус села Комісарівка, Красне і Коблеве. Перемовини про виділення коштів ведуться на рівні Міністерства науки та освіти, а також з Міжнародним банком реконструкції та розвитку.

– На виборах Вас активно підтримала Березанська районна організація Миколаївської обласної спілки воїнів-інтернаціоналістів та запасу. Розкажіть, будь ласка, як розпочалась Ваша дружба з цією організацією?

– З хлопцями з Миколаївської спілки воїнів-інтернаціоналістів і запасу ми працюємо разом давно. На початку 90-х років декілька молодих людей на чолі з нині покійним Олександром Дем’яненком прийшли до обласного, а потім до міського комітету комсомолу з ідеєю встановити пам’ятний знак воїнам-інтернаціоналістам на алеї Слави у парку Перемоги. Я на той час працював першим секретарем Миколаївського міського комітету комсомолу. Час, як ми всі пам’ятаємо, був непростий. Починався економічний безлад, впали обсяги виробництва на наших суднобудівних гігантах, здобути кошти було вкрай важко. Але завдяки їх наполегливості, я б навіть сказав, незламному бойовому духу, цей проект був втілений у життя і тим самим подвиг синів та онуків поставлений на один щабель з подвигом батьків та дідів, які віддали своє життя за Батьківщину на Великій Вітчизняній війні. Дуже прикро, що так рано пішов з життя Олександр Дем’яненко. Ми працювали разом у складі обласної ради V скликання. Його поважали і любили. Багато доброго ще міг він зробити, багато чого ще не встиг у житті. Але залишилась створена ним і його однодумцями дуже цільна і міцна організація, в якій цінують честь і совість.

І сьогодні Миколаївська обласна спілка воїнів-інтернаціоналістів та запасу на чолі з депутатом обласної ради від Партії регіонів Олександром Токаревим дуже багато робить як для патріотичного виховання молоді, так і для вирішення соціально-побутових проблем, які виникають у воїнів-інтернаціоналістів та членів їх сімей. Ми часто зустрічаємось, спілкуємось, і дуже добре, що є такі небайдужі люди, як Юра Соловей, Саша Завражин. А я завжди в міру своїх сил готовий допомагати їм у їх починаннях.

– Ви одержали від своїх виборців конкретні накази, над якими тепер працюєте. Які з них Ви б виділили як першочергові?
– Серед проблем, з якими звертаються люди, для мене немає другорядних. Як я можу сказати, що важливіше для сіл Ташино, Червоноукраїнка – газифікація чи артезіанські свердловини? Конче потрібно і те, й інше. І чим скоріше, тим краще. А ще у нас щодо води проблемні Краснопілля, Анатоліївка, Красне та ряд вулиць у Березанці, а на газифікацію очікують у Марківці. Інша річ, що доводиться розподіляти затрати між бюджетами різних рівнів, шукати відповідну програму фінансування.

Знаю і пам’ятаю я про те, що нам, якомога швидше, необхідно завершити відновлення вуличного освітлення у Данилівці та Червоноукраїнці.
На рівні Кабінету Міністрів України обласній державній адміністрації та обласній раді доводиться вирішувати проблему відновлення дорожнього покриття між селами. Тут не обійтись лише коштами обласного чи районного бюджетів. Необхідна підтримка держави. Наприклад, у моєму окрузі від виборців отримані накази на ремонт 95 км доріг: від Анатоліївки до Березанки, від с. Тронка до траси Одеса-Новоазовськ, від Краснопілля – до Прогресівки, від Червоноукраїнки – до траси Одеса-Новоазовськ.

Усі ці питання на порядку денному, але потрібен час, бо існує визначена законодавством процедура виділення бюджетних коштів, проведення тендерів.
– Як вирішується проблема розпаювання земель у с. Тронка?

– Це дуже важливе питання. Свого часу жителі с. Тронка не брали участі у розпаюванні землі, бо вели господарство на землях Міністерства оборони. Сьогодні Миколаївська обласна державна адміністрація й Миколаївська обласна рада озвучили цю проблему на рівні міністра оборони та Президента України. Є доручення Президента України В.Ф. Януковича міністру оборони розібратись у ситуації й вирішити конфлікт з урахуванням інтересів громади. Питання досить складне, як і все, що стосується військового відомства. Але я впевнений, що наполегливість голови облдержадміністрації М.П. Круглова, який держить цю проблему на особистому контролі, дасть реальний результат.

– Болючим для сільських районів області залишається створення нових робочих місць.
– Питання не просто складне, від його вирішення сьогодні залежить, чи буде наша держава аграрно самостійною. У нас сьогодні несправедливо занедбані овочівництво, розведення великої рогатої худоби, а куди поділись знамениті отари овець на Березанщині? Хіба це правильно, що південь України завалений овочами та фруктами з Туреччини? Я розумію, що переорієнтувати приватного підприємця на закупівлю вітчизняного товару можна лише створенням сприятливих умов і для нього, і для товаровиробника, який зміг би конкурувати на ринку із товарами заморських сусідів. Питання ці відносяться до компетенції Верховної Ради України, але депутати обласної ради можуть вносити свої пропозиції і викладати своє бачення вирішення цієї проблеми. Треба створювати умови для організації великого товарного виробництва, забезпечувати господарства сучасною технікою.

Крім того, збільшення робочих місць ми вбачаємо ще й у розвитку новітніх технологій, зокрема у Березанському, Очаківському та Вознесенському районах. Це – будівництво вітряних електричних станцій, яке дозволить залучити до роботи висококваліфіковані кадри, забезпечити людей гідною заробітною платою й збільшити надходження до місцевого бюджету.

Над цим працюють як сільські та районні ради, так і депутатський корпус обласної ради, забезпечуючи постійний обмін інформацією та вирішення питань кожен на своєму рівні.
– Останнім часом пожвавилась робота миколаївських громадських організацій за програмою ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

– Саме так. Цю програму я б не розглядав лише виключно як джерело фінансування окремих соціально важливих проектів. Головне, що вона допомагає змінити сам менталітет українського суспільства, згуртувати людей. За програмою ПРООН фінансування будівництва або ремонту важливих об’єктів соціальної інфраструктури відбувається не через державні установи, а лише через громадські об’єднання – організації співвласників багатоквартирних будинків у містах або територіальну громаду селища, села. Залучаються частково кошти безпосередньо учасників проекту, які самі ними розпоряджаються і контролюють їх використання, а додаткові кошти, можна сказати основні, надходять за програмою ПРООН.

Що саме можна здійснити за допомогою цієї програми? І ремонт даху багатоквартирного будинку, і встановлення лічильників енергоносіїв, і відновлення водопостачання у селищі або селі, і ремонт об’єктів соціальної сфери – дитячих садків, будинків культури тощо.

За цією програмою вже працюють громадські об’єднання у Миколаєві, Вознесенську. Зараз ця робота активізується і в інших районах, зокрема на Березанщині. Підкреслюю, перший крок – організація суспільства, об’єднання громади для виконання спільних завдань, визначення першочергових завдань і розробка проекту за методикою ПРООН. Далі – захист проекту і лише після цього – надходження коштів.

Головне не бути байдужими і не чекати, доки хтось прийде, наведе лад, збудує, відремонтує чи дасть на це кошти.
Як показує досвід, згуртовані спільною роботою люди від реалізації одного проекту переходять до іншого. Вони вже мають необхідні навички, можуть самостійно планувати розвиток території.

З таких громад делегуються до органів місцевого самоврядування досвідчені й працездатні представники.
– Спасибі за інтерв’ю. Успіхів Вам у роботі.

Аліна КОКОШКО